слово редактора
Територія (не)безпеки
…І тонка структура зими
розпадається повсякчас
на дороги, вікна, доми,
що ростуть невпинно між нас…
Сергій Жадан, «Пацифік»
розпадається повсякчас
на дороги, вікна, доми,
що ростуть невпинно між нас…
Сергій Жадан, «Пацифік»
Віднедавна школа для пересічної людини асоціюється все більше зі скандалами. Активно створюється інформаційне поле, в якому директор і завуч — корупціонери, заскорузлі в радянській ідеології, вчителі — безграмотні, агресивні самодури і хабарники, учні — байдужі, пихаті, невиховані, агресивні. Хто створює це інформаційне поле?
Телевізор. Чергове низькопробне ток-шоу, а в ньому — публічне вербальне лінчування вчителя (Куди дивилася адміністрація?), хулігана (Чи проводили з ним у школі виховну роботу, чи працював психолог?), батьків (Чому класний керівник не налагодив контакт з ними, аби «навернути на шлях істинний»?). Аякже, школа прямо чи опосередковано дотична до будь-якої життєвої проблеми.
Соціальні мережі. Дитина згубила змінне взуття, подряпалася на перерві, прогуляла урок і застудилася після цього — чим не привід для активної небайдужої матері написати розгромний пост про безвідповідальність педагогічного колективу?
А ще — самі вчителі. Спробую бути об’єктивною в суб’єктивній колонці головного редактора. Правди ніде діти: беззмістовні теле- та інтернет-холівари часто виявляють справді ганебні ситуації, в яких антигероєм є школа.
А діти бачать все. З нас — дорослих — беруть хороші й погані приклади. У нас навчаються бути байдужими, безвідповідальними, нестриманими, агресивними. А ще вони переймають поведінку й настрій, інтонації, жести, слова — інколи цілими фразами. Відтак накладають на свій життєвий досвід, інтерпретують у своєму підлітковому розумінні світу й повертають нам назад. І саме від нас залежить, яким є їхній фідбек.
У складний час живемо. Нічим не підкріплене слово, що, як відомо, мов горобець, називають гласністю. Агресивність — активністю й небайдужістю. Наявність у класі незгодних — потенційною загрозою. Як наслідок — незатишно і небезпечно всім.
Лейтмотив грудневого числа журналу — безпека. Утім йтиметься не про здоровий спосіб життя, евакуацію чи поведінку на канікулах, а про те, як створити у школі середовище психологічної безпеки. Нині, як на нашу думку, це не менш актуально.
До зустрічі в електронному та друкованому журналах! Нехай щастить!
З повагою
головний редактор Ірина Лахнеко
головний редактор Ірина Лахнеко
| РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ | |
|---|---|
| БЕХ І. Д. — директор Інституту проблем виховання НАПН України, д-р психол. наук | ЄРЕСЬКО О. В. — експерт з питань освіти |
| РЕПЧАНСЬКА Т. А. — науковий співробітник сектору організації заходів відділу організації конкурсів та подій Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України | САВІНОВА Н. В. —шеф-редактор методичних видань напряму «MCFR Освіта» |
| ГОРПЕНКО Л. М. — методист районного науково-методичного центру управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, канд. пед. наук | СВЯТЕНКО О. В. — головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти та інклюзивного навчання Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
| ДВОРЕЦЬКА Т. М. — начальник Яготинського районного відділу освіти, Київська обл. | ЧЕЛОМБІТЬКО В. Ю. — перший заступник начальника Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
| ЕКСПЕРТНА РАДА | |
|---|---|
| ВАСИЛЬЄВА О. В. — заступник директора з виховної роботи спеціалізованої загальноосвітньої школи № 291, Київ | МАЗАЄВА Л. А. — директор спеціалізованої школи № 173 з поглибленим вивченням іноземної мови, Київ |
Київ 2018
