Що нового

в освітній сфері

24 жовтня

Як відбувається організація безплатного харчування для учнів початкових класів?

Безплатне харчування для учнів початкових класів

КОУЧИНГОВИЙ ПІДХІД : ВЕБІНАР

Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив виділення державної субвенції в розмірі 2 мільярди гривень на організацію гарячого харчування учнів 1–4 класів у 2024 році.

Таким чином місцеві ради мають організувати гаряче харчування учням початкових класів. Це можуть бути або сніданки, або обіди — залежно від організації навчання.

Про особливості організації харчування в школі розповів заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків. 

«Харчування в школі — це не лише про їжу, а насамперед про здоров'я дітей і формування корисних звичок на все життя.  Державна субвенція на гаряче харчування для всіх учнів початкової школи — це спосіб захистити дітей та піклуватися про їхній фізичний, соціальний та емоційний добробут, що набуває особливого значення в умовах повномасштабної війни в Україні», — зазначив посадовець. 

Нова субвенція, яку виділив уряд, — це допомога держави місцевим радам у забезпеченні збалансованого харчування для учнів початкових класів.

Раніше безплатне харчування отримували учні пільгових категорій за кошти місцевих бюджетів. Інколи харчування учнів 1–4 класів могло здійснюватися на умовах часткового співфінансування, але це не було обов’язковим — кожна громада під час ухвалення такого рішення відштовхувалася від власних фінансових ресурсів.

Відповідно до умов оновленої субвенції, місцеві ради мають організувати одноразове гаряче харчування учням початкових класів у школах, гімназіях чи ліцеях комунальної форми власності. Це можуть бути або сніданки, або обіди — залежно від організації навчання.

Державну субвенцію можна використовувати на:

  • придбання продуктів, якщо заклади освіти харчують учнів самостійно;
  • відшкодування 70% від вартості послуг кейтерингу чи аутсорсингу, якщо заклад освіти залучає підрядників.

Зокрема, розподіл субвенції у 2024 році на харчування здійснено з розрахунку 50 грн на одного учня на один навчальний день. Місцевим радам також не заборонено залучати кошти місцевих бюджетів і додаткові джерела фінансування, наприклад, міжнародну технічну допомогу від партнерів з розвитку тощо.

Один із викликів субвенції — це зміни в кількості учнів, які навчалися дистанційно минулого навчального року, а цього навчального року вже очно або в змішаному форматі, через це не були внесені до розрахунку обсягу субвенції для конкретної територіальної громади.

Щоб подолати цей виклик, МОН цього року планує перерозподілити обсяг субвенцій між бюджетами територіальних громад. Для цього закладам освіти важливо передати актуальні дані щодо кількості учнів у 2024/25 навчальному році через систему ПАТ «АІКОМ».

Окрім того, в освітньому відомстві планують нову постанову щодо питання забезпечення харчуванням під час повітряних тривог у закладах освіти. Вона значно розширить можливості щодо способів організації харчування в укриттях, переліку харчових продуктів, враховуватиме різні режими роботи закладів і міститиме оновлені норми споживання харчових продуктів в укриттях.

Нині дозволено харчуватися в укриттях їжею, принесеною в боксах з харчоблоку, а в разі довготривалої тривоги іноді роздавати дітям сухий пайок. До його складу можуть входити овочеві і фруктові пюре, бутерброди з твердим сиром, фрукти, сік, вода, інші незаборонені страви буфетного асортименту.

Інше питання, що турбує громадськість, — коли розпочнеться безоплатне харчування в закладах освіти.

Громади намагаються якнайшвидше розв'язати ці питання, але кожна з них має свої особливості — наприклад, деякі з них уже мають договори з підрядниками, а укладення нових договорів, проведення тендерів і закупівлі займає час.

Тому кожна громада самостійно розв'язує питання забезпечення учнів 1–4 класів харчуванням з огляду на актуальну ситуацію. Головне — це пришвидшити використання коштів субвенції та забезпечити безоплатним харчуванням учнів, бо ця субвенція неперехідна, тобто, якщо кошти не будуть використані до кінця року, їх повернуть у державний бюджет.

За матеріалами Освіта.юа

24 жовтня

МОН нагородило переможців і лауреатів конкурсу «Учитель року — 2024»

Результати конкурсу «Учитель року — 2024»

У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів

Наразі розвиток інтелектуального потенціалу є запорукою підвищення соціально-економічного рівня України. Успішних учнів, талановиту інтелектуально обдаровану молодь може виховати тільки успішний і вмотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

Одним із ефективних засобів мотивування вчителів до професійного розвитку чільне місце посідає всеукраїнський конкурс «Учитель року», на якому вчителі демонструють свій потенціал та педагогічні здібності, професійну компетентність, методичну майстерність, навички використання сучасних педагогічних технологій, мобільність мислення, творчість і новаторство, а також мають можливість осмислити по-новому свою діяльність, отримати її професійну експертизу.

24 жовтня заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків зустрівся з переможцями і лауреатами всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2024». Зокрема поспілкувався з ними щодо підвищення якості освіти та змін в загальній середній освіті.

«Учителі віддають душу і знання, формують світогляд учнів і підтримують їх у розвитку талантів, допомагаючи кожному розкрити потенціал. Формуючи громадянську свідомість і моральні цінності в учнів, ви інвестуєте в майбутнє України. Саме від вас залежить, наскільки успішними будуть наші учні, як вони зможуть реалізувати себе в дорослому житті, якою буде наша держава. Підтримка вчителів є ключем до успіху системи освіти і розвитку суспільства загалом. Без вашої невтомної праці досягнення суспільства були б значно меншими», — акцентував заступник очільника МОН.

Під час зустрічі переможці всеукраїнського конкурсу «Учитель року — 2024» отримали почесне звання «Заслужений вчитель України», а лауреати — почесні грамоти Кабінету Міністрів України.

Свій досвід учасники конкурсу «Учитель року — 2024» представляють у Всеукраїнській школі майстерності «Педагогічний стартап». Трансляції тривають весь жовтень на ютуб-каналах «Учитель року» та «Видавнича корпорація Ранок».

За інфрормацією МОН

24 жовтня

Як зміниться оцінювання українських школярів, які перебувають за кордоном?

Оцінювання школярів, які перебувають за кордоном

ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти

Міністерство освіти і науки України запровадило спеціальну програму навчання для українських школярів, які тимчасово проживають за кордоном.

Таку інформацію зазначила заступник міністра освіти та науки України Надія Кузьмичова. 

Ця спеціальна програма допомагає школярам зберігати зв'язок із Україною, при цьому враховує їх нові життєві обставини.

Раніше в українських учнів виникали труднощі через те, що уроки в іноземних та українських школах проходили в один і той же час. Саме тому в 2023 році було запроваджено спеціальний скорочений курс — «українознавчий компонент».

Згідно з цим курсом, діти вивчають лише ключові предмети, пов'язані з Україною: українську мову, літературу, історію, правознавство, географію та захист України. Оцінки з інших предметів зараховуються виходячи з успішності у школі за кордоном.

Як зауважила Надія Кузьмичова, такий підхід ґрунтується на довірі до закордонних освітніх систем.

«Ми пропонуємо в чомусь йти на компроміс. Ми довіряємо оцінкам, поставленим у польських, французьких та інших школах. Не потрібно зайвий раз тестувати дітей, щоб перевірити ці результати. Адже така недовіра може призвести до того, що дитина відмовиться від навчання в українській школі», — акцентувала заступниця очільника МОН.

Відповідно до даних МОН, понад 330 тисяч українських дітей зараз мешкають в інших країнах. 

За інформацією РБК-Україна

23 жовтня

Оксана Забужко повідомила назву тексту Радіодиктанту — 2024

Оксана Забужко — авторка тексту Радіодиктанту-2024

У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів

25 жовтня українці та любителі української мови писатимуть разом Радіодиктант національної єдності. До флешмобу можна долучитися з будь-якої точки світу.

Цьогоріч текст радіодиктанту написала українська письменниця Оксана Забужко. Його назва — «Магія голосу», розповіла авторка в інтерв'ю Українському радіо.

Зокрема, Забужко натякнула, що її текст буде подарунком до ювілею Українського Радіо, яке цьогоріч святкує 100 років. 

Авторка тексту додала, що намагалася дотримуватися загальних правил і щоб її унікальний стиль не деформувався. Тож «забужківських речень» не буде. Проте написання цього тексту виявилося для письменниці важким завданням.

Як повідомлялось раніше, читатиме текст Радіодиктанту — 2024 письменник, музикант, екоактивіст Павло Вишебаба, який зараз захищає Україну на фронті.

Диктант розпочнеться 25 жовтня об 11:00 годині. Його транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та діджиталі:

  • на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
  • наживо в ефірі телеканалу та на сайті Суспільне Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • на Facebook-сторінках Суспільного.

Окрім того, текст Радіодиктанту оприлюднять 28 жовтня, об 11:00 на сайті Українського Радіо та на сайті Суспільне Культура.

Також Оксана Забужко порадила українцям більше читати: «І сьогодні, і завтра, і після диктанту — просто читайте».

Джерело: Українське радіо

23 жовтня

Кабмін оновив розподіл субвенції на модернізацію шкільних харчоблоків

Кошти на оновлення харчоблоків у школах

Позапланові перевірки та інституційні аудити: чи будуть у 2024/2025 н.р.

У Кабінеті Міністрів України ухвалили розпорядження, яким затверджено оновлений розподіл субвенції для модернізації шкільних харчоблоків. Цей нормативний акт вносить зміни до попереднього розпорядження від 13 серпня 2024 року № 763.

Таким чином субвенцію розміром 1,5 мільярда гривень спрямовано на придбання сучасного обладнання, капітальний ремонт та реконструкцію їдалень у школах. 

Загалом, на конкурсній основі було дібрано 173 проєкти у 23 областях України, серед яких 139 проєктів реалізовуватимуть за моделлю «базова кухня», 27 — за моделлю «опорна кухня» та 7 — у межах проєкту «фабрика-кухня».

Відповідні заходи є важливою складовою реформи шкільного харчування, ініційованої у 2020 році першою леді України Оленою Зеленською. 

У фокусі — атестаційні документи, які формують під час атестації педагогічних працівників. Знатимете, які документи обов’язкові, а які педагог може подати за бажанням, коли затверджувати список педагогів, які атестуються, як заповнити атестаційний лист і не порушити нормативних вимог

Мета реформи — знизити рівень неінфекційних захворювань серед дітей та забезпечити рівний доступ до якісного харчування для учнів у всій країні.

Субвенцію на модернізацію інфраструктури спрямовано на підтримку місцевих громад під час упровадження цієї реформи.

Планується, що проєкти будуть реалізовані до 31 грудня 2024 року. Протягом цього періоду здійснюватиметься постійний моніторинг використання коштів, а також контроль за етапами виконання робіт, зокрема незалежний технічний нагляд і приймання завершених робіт.

За інформацією МОН

23 жовтня

У МОН роз’яснили про зміни, які передбачає реформа старшої школи

Особливості реформи старшої школи

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Вибір профілів, предметів, практичне навчання і оновлення матеріально-технічного забезпечення — старша школа скоро зміниться. Саме тому в МОН опублікували пояснення, що передбачає «Профільна»: реформа старшої школи, яка запрацює в Україні з 2027 року?

Для того щоб старша школа подобалася учням і задовольняла їх потреби, а також відповідала стандартам держави, вона має давати учням якомога більше можливостей для вибору свого шляху. Як показало соціологічне дослідження, саме цього хоче учнівство в старших класах. Тому в старшокласників буде кілька можливостей:

  • Профіль навчання. Профільні предмети учні вивчатимуть поглиблено.
  • Предмети / курси в межах профілю. Щоб ще більше індивідуалізувати вивчення обраного профілю, можна буде обрати окремі предмети.
  • Предмети / курси поза профілем. Кожен учень і учениця потребує всебічного розвитку, а тому вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.

Однак, усе, що пов'язано з вивченням української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й «Захисту України» буде обов’язковим. Це кожен громадянин повинен знати на належному рівні.

Як зауважили в освітньому відомстві, у старшокласників залишиться можливість здобувати професію після 9 класу. Адже випускники 9 класів обиратимуть, де продовжити навчання, — в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. В останньому можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. У студентів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.

Однією з головних цілей реформи: забезпечувати фундаментальність середньої освіти і водночас давати якомога більше прикладних знань і умінь. Для цього МОН працює над розробленням відповідних програм. Наразі уряд уже затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає, яких навчальних результатів мають досягти учні, навчаючись у старшій школі. 

Зокрема, МОН працює над тим, щоб запровадити в школах посаду кар’єрного радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку і займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.

Передбачається, що упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків і найбільше обов’язкових для всіх. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.

Щодо термінів запуску реформи, то нині триває підготовка до впровадження. 1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту. 1 вересня 2027 року перший потік Нової української школи почне вчитися в 10 класі за новими підходами. А влітку 2030 року буде перший випуск профільної старшої школи.

Реформа — це відповідь на запити учнів і батьків, пов’язані з поліпшенням якості освіти в старшій школі. Згідно зі всеукраїнським соціологічним дослідженням, яке КМІС провів у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит МОН:

  • 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б вибирати предмети;
  • 50% опитаних учнів 10–11 класів займаються з репетиторами. З них 43% вважають, що навчання в школі недостатньо для вступу у ЗВО;
  • 30% батьків старшокласників не задоволені якістю освіти;
  • за словами більшості батьків і учнів, у школі здійснюється професійна орієнтація, щоправда, найчастіше про професії розповідають учителі. У школах не вистачає системного підходу до профорієнтації та різноманіття її методів;
  • серед найголовніших змін для шкіл учні старших класів назвали: набувати вмінь, які знадобляться в житті (67%), самостійно вибрати предмети / курси (63%), зменшити кількість предметів (57%), осучаснити навчальні кабінети й лабораторії (53%).

За матеріалами МОН

23 жовтня

Оновлено інформацію щодо навчання дітей з України у Польщі

Навчання дітей з України у Польщі

Основи фінансової грамотності — дошкільникамМатеріали щодо навчання учнів та працевлаштування педагогів у Польщі
   СКАЧАТИ

Міністерство освіти і науки України повідомляє важливу інформацію для українців, які тимчасово перебувають у Польщі.

У матеріалах представлено:

  • умови прийому до шкіл учнів з України
  • екзаменаційні вимоги та підходи до оцінювання
  • можливості адаптації освітніх програм
  • форми підтримки учнів, які прибули із-за кордону
  • можливості щодо працевлаштування педагогів з України, зокрема на посадах міжкультурних асистентів та вчителів в освітній системі Польщі.

22 жовтня

Уряд розгляне петицію щодо підвищення І тарифного розряду ЄТС

Підвищення І тарифного розряду ЄТС

Циклограма засідань педагогічної ради

Електронна петиція, що розміщена на Урядовому порталі, про підвищення І тарифного розряду ЄТС до 3600 грн набрала  25 тисяч голосів.

Таку інформацію зазначили в Профспілці працівників освіти і науки.

Як зауважили в профспілці, петиція привернула увагу широкого кола громадськості, особливо працівників освітньої галузі, адже підвищення І тарифного розряду матиме прямий вплив на зарплати викладачів, вчителів, вихователів та інших працівників і є надзвичайно важливим для підтримки соціальних гарантій та поліпшення умов праці освітян.

Зокрема, в освітній профспілці висловили сподівання, що найближчим часом питання буде розглянуто урядом.

Необхідність встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС в розмірі 3 600 гривень є необхідним для забезпечення диференціації заробітної плати працівників установ та закладів освіти і науки, з урахуванням професійної кваліфікації, складності, важливості, відповідальності їхньої роботи.

Відповідно до законодавства, що регулює електронні петиції, 25 тисяч — це мінімальна кількість підписів, які необхідно зібрати за 3 місяці.

Розгляд петицій, що набрали необхідну кількість голосів, здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

Джерело: Профспілка працівників освіти і науки

22 жовтня

Вчителі можуть провести для дітей виставку про медіаграмотність

Проведення XR-виставки про медіаграмотність

КОУЧИНГОВИЙ ПІДХІД : ВЕБІНАР

Українським вчителям пропонують провести у школах XR-виставку «EDAR: За лаштунками реальності».

Ця виставка присвячена питанням, як навчати дітей критичного мислення за допомогою XR-технологій та гейміфікації, і може бути проведена в межах Всесвітнього тижня медіа- та інформаційної грамотності, який відзначають з 24 по 31 жовтня.

Мета виставки — популяризувати медіаграмотність та підвищити рівень критичного мислення серед підлітків та молоді в Україні, особливо під час війни, коли дезінформація стає серйозною загрозою.

Для того щоб стати учасником виставки, педагоги мають залишити заявку на сайті edar.app та безкоштовно отримати набір постерів, який потрібно розмістити в школі, і завантажити мобільний додаток EDAR.

XR-виставка «EDAR: За лаштунками реальності» має 20 інтерактивних постерів, які оживають через мобільний додаток EDAR за допомогою технології доповненої (AR) і віртуальної реальності (VR), а також штучного інтелекту (AI).

Зокрема, виставка наповнена яскравим контентом, де кожен постер практично є витвором AI-мистецтва.

Безпосередньо у додатку побачити 3D моделі, віртуальні світи та прослухати спеціально створені пісні, що об'єднані спільною ідеєю — полегшити засвоєння такої складної теми як медіаграмотність.

Окрім того, у мобільному додатку також є інтерактивна антифейкова гра «НотаЄнота», у яку можна зіграти як індивідуально, так і всім класом.

Як зауважила фактчекерка та авторка проєкту НотаЄнота Альона Романюк, підлітки живуть у світі технологій, і саме через ці технології є вразливими.

«Ми ж використовуємо технології, щоб зацікавити темою медіаграмотності, тримати фокус уваги, через гейміфікацію показати, як працює інформаційний простір, розвивати стійкість до інформаційних впливів та відтреновувати навички розрізняти якісну інформацію від сумнівної. Ця виставка розрахована на підлітків від 12 років. Окрім елементів доданої та віртуальної реальності, підлітки можуть випробувати свої знання в додатку через інтегровану гру «НотаЄнота», яка вже стала невід’ємним елементом заходів з медіаграмотності по всій країні. У продовження цієї виставки і для більш досвідченої аудиторії ми рекомендуємо XR-виставку «Справжні причини війни, або як працює російська пропаганда», яку за минулий рік продемонстрували у понад 500 закладах освіти, музеях та бібліотеках», — акцентувала Альона Романюк.

Планується, що цьогоріч виставка «EDAR: За лаштунками реальності» буде проведена у 500 школах України та охопить понад 35 000 учнів.

За інформацією Освіта.юа

21 жовтня

Коли будуть осінні канікули в школах України в 2024 році?

Проведення осінніх канікул у школах України

Коли будуть осінні канікули в школах України в 2024 році? Ігри та техніки для виховання толерантності
              СКАЧАТИ

Осінні канікули в закладах освіти: правила безпеки

У межах навчального року 2024—2025 більшість шкіл в Україні запланувала осінні канікули. Вони триватимуть здебільшого тиждень.

Проте дати осіннього відпочинку учнів можуть відрізнятися у різних містах України.

Цього навчального року Міністерство освіти і науки дозволило школам самостійно визначати структуру та тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада школи. Однак при цьому вони повинні враховувати безпекові та погодні умови у регіоні.

Саме тому кожна школа може визначити дати канікул самостійно. Заклади освіти можуть навіть осінні канікули не влаштовувати, а перенести відпочинок учнів на зиму.

Учні відпочиватимуть восени від навчання здебільшого тиждень.

Детальніше про планування осінніх канікул у різних регіонах країни:

Осінні канікули у школах Києва триватимуть із 28 жовтня до 2 листопада 2024 року.

Дати відпочинку учнів у Львові різні. Цьогоріч більшість львівських школярів піде на канікули з 28 жовтня та відпочиватиме до 3 листопада. 4 листопада відновиться навчання. У місті є також заклади освіти, учні яких на тиждень швидше або на тиждень пізніше підуть на канікули. 

Чернівці і область: в управлінні освіти міста зазначили, що стартує відпочинок учнів 26 жовтня. Не вчитимуться вони до 3 листопада 2024 року включно. Такі дати обрала більшість шкіл міста.

У Чернівецькій області у 107 школах осінні канікули перенесли на зиму. Школярі 231 школи розпочнуть відпочинок згідно з графіком. Здебільшого — протягом 28 жовтня — 3 листопада.

В Івано-Франківську також запланували осінні канікули у школах. Учні відпочиватимуть від навчання тиждень. Попередньо — з 28 жовтня по 3 листопада.

Попередньо осінні канікули у школах Луцька триватимуть з 27 жовтня до 3 листопада 2024 року.

Осінні канікули у школах Хмельницького запланували організувати з 28 жовтня до 3 листопада 2024 року.

Школярі у Тернополі підуть на відпочинок від навчання 26 жовтня. Не вчитимуться по 3 листопада 2024 року.

У Рівному попередньо осінні канікули триватимуть з 28 жовтня до 3 листопада 2024 року.

Острог: осінні канікули у школах триватимуть із 14 по 20 жовтня, а не з 28 жовтня по 3 листопада, як повідомляли раніше.

Управління освіти Ужгородської міської ради рекомендувало школам провести осінні канікули з 28 жовтня по 3 листопада.

У Кропивницькому всі школи навчатимуться цього навчального року без осінніх канікул.

Полтава і область: Осінні канікули цьогоріч будуть не у всіх школах Полтави. Деякі громади також вирішили скасувати відпочинок для учнів восени та навесні.

У школах області графіки осінніх канікул школярів різні. З 21 жовтня у деяких громадах стартують канікули. Є заклади освіти, які перенесли відпочинок учнів на зиму. З 26 жовтня по 3 листопада відпочиватимуть школярі з 21 громади. З 28 жовтня тиждень канікул почнеться в 30 громадах.

Осінні канікули в школах Житомирщини у 2024 році триватимуть з 28 жовтня до 3 листопада.

За інформацією Освіта24

21 жовтня

Яких змін очікувати у 2025–2026 навчальному році?

Зміни в 2025–2026 навчальному році

ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти

З 1 вересня 2025 року на учнів та вчителів очікує чимало змін. Зокрема, вони стосуються організації дистанційного навчання, індивідуального педагогічного патронажу та навчання за місцем перебування.

У Міністерстві освіти і науки України вже схвалили низку змін до положень, які є частиною комплексної політики «Школа офлайн». Вона має на меті повернути дітей до очного навчання, поліпшити якість дистанційної освіти тощо.

Насамперед комплексну політику «Школа офлайн» впроваджуватимуть з 1 вересня 2025 року. Вона діятиме на період воєнного стану. Усі зміни області можуть реалізувати зараз, щоб бути готовими до наступного навчального року.

Таким чином з 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб. Діти, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, не враховані в цю кількість. Індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо.

Дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас (для ліцеїв).

  • Якщо жодна школа в громаді не може функціонувати, бо не виконує умови, то за рішенням засновника визначається одна найбільш спроможна школа, яка працює без дотримання вимог до наповненості класів та представленості класів кожного року навчання.
  • Якщо в громаді в жодній школі не може бути сформований конкретний клас певного року навчання, то лише один клас на громаду може мати наповнення менше ніж 20 учнів.

Щодо дистанційної освіти дітей, які перебувають за кордоном, то з 1 вересня 2025 року вони зможуть навчатися в українській системі освіти на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом. Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно не передбачили.

У фокусі — атестаційні документи, які формують під час атестації педагогічних працівників. Знатимете, які документи обов’язкові, а які педагог може подати за бажанням, коли затверджувати список педагогів, які атестуються, як заповнити атестаційний лист і не порушити нормативних вимог

В освітньому відомстві назвали переваги подібних класів:

  • Відсутність подвійного навантаження: учні вивчають лише ті предмети, яких немає в закордонних школах, відповідно до модифікованих програм, затверджених МОН.
  • Зручний для учня розклад, який не перетинається з розкладом у школі в країні перебування.
  • Оцінки з інших предметів перезараховують, рекомендації для перезарахування дивіться за покликанням.
  • Учитель отримує повний пакет матеріалів для цікавого проведення уроків. Також з вересня цього року почалося навчання вчителів провідних методик викладання.

Обрати необхідний заклад освіти за такою програмою можна на дашборді

Також діти-переселенці з 1 вересня 2025 року навчатимуться очно у школах за місцем свого фактичного перебування. Покрокова інструкція, як батьки можуть перевести дитину в школу за місцем проживання доступна за посиланням.

Переміщені учні матимуть можливість залишитися на дистанційному навчанні у своїх закладах освіти якщо:

  • у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання;
  • місцеві школи відповідного рівня освіти не працюють очно;
  • усі місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність.

Окрім того, якщо дистанційні класи з учнями, які на ТОТ продовжують працювати відповідно до оновлених правил, то учні продовжуватимуть навчання у своїх класах. Або ж можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати.

Ще однією можливістю для дітей на ТОТ є педагогічний патронаж, тобто індивідуальна форма освіти. Він передбачає, що за кожним учнем закріплюють учителя, який зможе разом з дитиною сформувати розклад та траєкторію навчання відповідно до її потреб.

«Учень і вчитель матимуть спільний щотижневий план занять для роботи. Для початкової школи це передбачає 5 годин на одного учня, для базової — 8, а для старшої школи — 12 годин. МОН надасть рекомендації щодо роботи за педагогічним патронажем і приклад індивідуального розкладу», — наголосили в МОН.

За матеріалами МОН

20 жовтня

Сьогоднішні освітні втрати є великою загрозою для загального розвитку України

Масштаби освітніх втрат України

ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти

Війна в Україні кардинально змінила освітній процес. Зруйновані школи, вимушені переїзди дітей та батьків, втрата знань — це лише частина наслідків для української освіти.

Саме тому МОН у новому навчальному році активно працює над стратегією повернення учнів до очного навчання та адаптації до нових умов.

Більше про наслідки та виклики сфери освіти розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова. 

За її словами, наслідки освітніх втрат, які вже помітні сьогодні, надзвичайно серйозні. Відповідно до результатів PISA-2022, рівень знань українських підлітків відстає щонайменше на два роки від потрібного рівня, і це сигнал тривоги для всього суспільства. Освітні втрати не просто позначаються на індивідуальному розвитку дитини — вони в перспективі можуть стримувати економічний та соціальний прогрес цілої країни.

Через вимушені переїзди та пропуски в навчанні під час війни багато дітей не мали змоги отримати достатньо знань і практичних навичок. Це не лише питання шкільних оцінок. Це розвиток м'яких навичок та навичок соціалізації, це майбутні професійні можливості, успіхи, які можуть залишитись нереалізованими.

Зокрема, Світовий банк прогнозує, що через освітні втрати ці учні сумарно втрачатимуть мільярди доларів доходів упродовж свого життя. Це реальна загроза людському капіталу та розвитку всієї країни.

«Зараз ми працюємо над стратегією повернення дітей до очного навчання — це не просто точкове рішення. Це наше зобов’язання перед майбутнім держави, наш шанс забезпечити дітям необхідні знання, навички та впевненість, які так важливі для їхньої успішної реалізації в житті та для сильного майбутнього України», — наголосила заступниця керівника МОН. 

Також посадовиця повідомила, що на кінець 2022/2023 навчального року працювало 12,930 закладів загальної середньої освіти. На кінець 2023/2024 навчального року їх стало 12,592. Тобто відбулося скорочення на 338 шкіл за один навчальний рік. А станом на вересень 2024 працюють 12,268 шкіл.

Найбільше шкіл закрито в Запорізькій (65) та Тернопільській (34) областях, а збільшення спостерігається лише в Києві (11) та Кіровоградській (2) області. Чимало шкіл на окупованих територіях перебувають нині на простої.

«Війна принесла значні втрати в освітній інфраструктурі через обстріли та бомбардування. Від початку бойових дій постраждали 3524 заклади освіти, з них 360 зруйновано повністю. Це 14,81% від усіх закладів освіти. Серед постраждалих — 1663 школи, з яких 201 втрачена повністю», — зауважила Надія Кузьмичова. 

Найбільше постраждали школи в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Херсонській, Миколаївській, Луганській, Сумській, Чернігівській областях та у Києві. 879 шкіл знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

За інформацією РБК-Україна

20 жовтня

МОН оновить процес перекваліфікації вчителів

Перекваліфікація педагогів

КОУЧИНГОВИЙ ПІДХІД : ВЕБІНАР

У Міністерстві освіти і науки України планують впровадити зміни, які стосуватимуться перекваліфікації учителів. Над покращенням процедури професійного розвитку педагогів працюють три робочі групи. Вони напрацьовують зміни до постанови №800 «Про підвищення кваліфікації вчителів». 

Таку інформацію зазначила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

«Ми не змінюємо правил, скоріше виправляємо закладені раніше помилки. Є орієнтир на зміну правил гри. Один з орієнтирів — гроші, які держава виділяє на підвищення кваліфікації вчителів, мають іти за вчителем», — зауважила посадовиця.

Як розповіла заступниця очільника МОН, таке вже пілотували під час вступу до вишів: частину грошей залежно від кількості балів діти отримували на свої умовні рахунки. І далі вони самі визначали, йдуть вони вчитись у приватний заклад і використовують грант та доплачують, або ж йдуть у державний заклад освіти.

«Тут модель та сама: вчитель, отримуючи ці гроші, сам визначатиме, куди йому йти на перекваліфікацію. Вчитель стає більш суб'єктним, більш активним, гнучкішим у виборі. А ми як держава маємо забезпечити, щоб те, що пропонується на ринку, відповідало певному рівню якості, і вчитель вибирав серед перевірених», — акцентувала Надія Кузьмичова.

Вона також наголосила, що треба створити реєстр провайдерів з певними стандартами якості. Це не означає, що це буде механізм ліцензування. Додаткова мета — це розвинути цей ринок якісних послуг.

За матеріалами РБК-Україна

17 жовтня

Ефективність політики «Школа офлайн» — кількісні показники в регіонах України

Кількісні результати «Школи офлайн»

ВЕБІНАР: Команда реагування закладу освіти

Цього навчального року за парти сіли на 17,8% більше учнів, аніж у 2023/2024. Таку інформацію зазначено у відповіді Міністерства освіти та науки України. 

На кінець 2023/2024 навчального року було 1 739 035 учнів, на початок 2024/2025 навчального року стало 2 050 132 учнів.

Зокрема, на 102 тисячі поменшало тих, хто обрав дистанційну форму навчання та  на 146 тисяч стало менше на змішаному форматі.

Також у Міністерстві освіти і науки назвали регіони-лідери за відсотком шкіл, в яких учні навчаються очно. У цьому списку Київ випереджає Буковину і Тернопільщину, проте більшість регіонів — на заході України.

  • Львівська (1052 закладів загальної середньої освіти із 1076, або 97,7%);
  • Закарпатська (546 із 565, або 96,6%);
  • Івано-Франківська (496 із 548, або 90,5%)
  • Вінницька (536 ЗЗСО із 607, або 88,3%)
  • Хмельницька (462 ЗЗСО із 523, або 88,3%)
  • м. Київ (492 ЗЗСО із 581, або 84,6%)
  • Чернівецька (283 ЗЗСО із 337, або 83,9%)
  • Тернопільська (462 ЗЗСО із 556, або 83%)
  • Черкаська (356 ЗЗСО із 437, або 81,4%).

Нагадаємо, що основною умовою для роботи шкіл очно з огляду на безпекову ситуацію в Україні лишається наявність укриттів. Нещодавно МОН затвердило механізм використання 5 млрд грн дотації на укриття в закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти.

Джерело: Телеграф

17 жовтня

В ЮНІСЕФ опублікували поради для формування здорових онлайн-звичок дітей і дорослих

Використання гаджетів дітьми та дорослими

У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів

Як прищепити дитині здорові онлайн-звички і при цьому зберегти довірливі стосунки?

Найбільш ефективно це можна зробити на власному прикладі, демонструючи як ви слідуєте правилам поведінки в Інтернеті та дотримуєтеся обмежень у використанні гаджетів.

Саме тому ЮНІСЕФ створило інфографіку з порадами про те як формувати здорові онлайн-звички разом з дитиною. 

Поради від #нарівнихонлайн:

  • сімейна вечеря — це час без мобільних телефонів та телевізора: батьки показують дітям, дозвілля без гаджетів — норма;
  • зрозумілі для всіх правила поводження з гаджетами: за скільки часу до сну має бути відкладений телефон, скільки часу ви і діти домовляєтеся проводити онлайн;
  • говорити з дитиною про її досвід онлайн: які речі подобаються і що засмучує, про улюблені ігри і використання різних соціальних мереж;
  • чесно розповісти про можливі онлайн загрози: пояснити що таке кібербулінг, як образи в інтернеті можуть впливати на емоційний і фізичний стан дитини;
  • на дитяче «залипання» в телефоні реагувати не відбиранням гаджету, а ініціюванням розмови із дитиною на теми, що її непокоять;
  • стимулювати в дитині бажання обговорювати з вами (дорослими) навіть неприємні моменти, які виникли при певних діях онлайн або негативні реакції, що їх викликали певні дії — щоразу дякуйте, коли з вами цим поділилися; 
  • проводити час разом із дитиною онлайн: це може бути перегляд відео, соцмереж, гра в ігри, можна спробувати разом зняти відео чи написати допис;
  • досліджуйте цифровий світ разом, але не контролюйте кожен крок дитини онлайн.

За матеріалами ЮНІСЕФ

17 жовтня

На платформі НУШ додали новий розділ для навчання англійської в дитсадках

Навчання англійської мови в дошкільних закладах

Освітні цикли — плануємо роботу з дітьми по-новому

Новий розділ на платформі НУШ, присвячений дошкільній освіті, — зручний і корисний онлайн-простір для вчителів та вихователів, які прагнуть допомогти дошкільникам сміливо розпочати вивчення англійської мови.

Міністерство освіти і науки впроваджує реформи, які спрямовані на розвиток здібностей кожної дитини та її особисті освітні потреби. Використовуючи комбінацію 3-денних очних тренінгів та онлайн-курсів на платформі НУШ, програма має на меті впровадити давно очікувану систему вивчення іноземних мов, адаптовану до дитячого сприйняття.

«Відповідно до Закону «Про застосування англійської мови в Україні» з 1 вересня 2026 року англійської мови навчатимуть дітей п’яти-шестирічного віку в усіх закладах дошкільної освіти. Міністерство освіти і науки розробило алгоритм підготовки вихователів, які зараз працюють у дитсадках. Так, на безоплатній основі проводять курси з навчання англійської мови з нуля для тих, хто не знає англійську взагалі або ж має мінімальний рівень володіння мовою. Крім того, спільно з партнерами організовано курси з методики навчання англійської мови дітей дошкільного віку; підготовлено репозитарій матеріалів, які вихователі зможуть використовувати на заняттях з дошкільнятами, а також методичний порадник із рекомендаціями щодо організації та проведення занять. Це ще не всі ініціативи, й ми поступово рухаємося до забезпечення кожного закладу дошкільної освіти вихователями, які навчатимуть англійської мови», — зауважила заступниця міністра освіти і науки з питань ранньої дошкільної освіти та інклюзії Євгенія Смірнова.

Новий розділ також надає вихователям доступ до курсів та матеріалів, що відповідають віковим інтересам дітей і можуть бути використані під час організації навчання. Це допоможе підтримувати зацікавленість дітей і сприятиме ефективнішому засвоєнню матеріалу. Зокрема, у структурі головного меню є підрозділи з матеріалами, документами та ресурсами, що стануть у пригоді під час планування занять.

«Освіта для спільноти Kharkiv IT Cluster завжди була й залишається пріоритетним напрямом для співпраці. Протягом 9 років діяльності ми об'єднали понад 600 ІТ-компаній та більш ніж 200 освітніх установ, разом із якими  успішно реалізували понад 40 освітніх проєктів. Пишаємося, що спільно з МОН та Мінцифрою можемо посилювати профорієнтацію та цифрову освіту для дітей і вчителів, зокрема й завдяки вдосконаленню цифрових продуктів.  Дякуємо партнерам, а також ІТ-компанії WEBSPARK, яка забезпечила технічну реалізацію платформи, за довіру, спільні цінності та можливість сприяти тому, щоб молоде покоління здобувало якісну освіту цікаво», — зазначила виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал.

Ознайомитися та зареєструватися на платформі й отримати доступ до її ресурсів можна за посиланням: https://nus-english.com.ua/en

Технічну реалізацію функціоналу й елементів платформи забезпечила ІТ-компанія WEBSPARK. У МОН висловили подяку партнерам Khakriv IT Cluster, компанії WEBSPARK за співпрацю та втілення диджитальних рішень, що рухають світ, а також за готовність реформувати освіту для українських дітей заради їхнього розвитку в Україні.

Як зазначили в освітньому відомстві, оновлення платформи НУШ реалізується в межах впровадження англійської мови в дошкіллі, відповідно до Закону України «Про застосування англійської мови в Україні», завдяки мовній програмі Future Perfect та підтримці Міністерства освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації і Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

За інформацією МОН

16 жовтня

Оксен Лісовий відповів на актуальні питання щодо сфери освіти в Україні

Оксен Лісовий відповів на ключові питання під час Години запитань до уряду

Національно-патріотичне виховання в школі

Нещодавно відбулася «Година запитань до уряду», під час якої міністр освіти і науки Оксен Лісовий зробив декілька заяв, що набули широкого розголосу серед освітян. 

Найбільша кількість запитань стосувалася розміру заробітної плати педагогів. Як зазначив Оксен Лісовий, для підвищення заробітної плати всім працівникам освіти потрібно додатково 270 млрд грн фінансування, «але сьогодні у держави таких коштів немає».

Водночас міністр акцентував, що «на сьогодні видатки на зарплати освітянам фінансуються за рахунок донорів і партнерів… Щойно з'явиться можливість, я абсолютно впевнений, що вчителі будуть перші в черзі на підвищення їхніх соціальних стандартів».

Зокрема, очільник освітнього відомства розповів, що наразі розроблено декілька сценаріїв підвищення заробітних плат для вчителів. І як поетапне, так і одночасне підвищення, але для цього потрібні додаткові кошти, яких нині бракує. 

Також було обговорено питання щодо відтоку молоді з країни. 

«Що стосується виїзду. Я підтримую вашу тривогу. Дійсно, ми так само спостерігаємо за тим, як у 10–11 класах багато дітей, особливо хлопців, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися тут, в Україні, різними способами. Але ключове — що ми як система освіти, як Міністерство освіти повинні запропонувати нашим громадянам? Це якісну професійно-технічну, фахову передвищу і вищу освіту. Це буде ключовим спонукальним чинником залишитися тут. Тому що сьогодні західна освіта міфологізована. Насправді діти їдуть в університети, які далеко не кращі за наші хороші регіональні університети. 

Тому реформа вищої освіти, реформа професійно-технічної освіти — ми сьогодні побудували 100 майстерень вже, і просимо в бюджеті, і будемо просити Вас підтримати ще на фінансування біля 130 майстерень нових закладів професійно-технічної освіти. Нам потрібно модернізувати профтехосвіту. Тому що наша молодь потрібна для відбудови, і ті професії, які дає профтехосвіта — саме вони є дефіцитними сьогодні», — зауважив керівник МОН. 

Окрім того, відповідаючи на інше запитання, міністр визнав, що якість українських освітніх програм не відповідає реаліям сьогодення: «Є проблема змісту освітніх програм, які ми маємо. Дійсно, це контрастує з тим середовищем, у якому діти зараз перебувають за кордоном. І дійсно це потребує об'єктивного перегляду».

Серед актуальних проблем сьогодення — підтримка розвитку української мови, у тому числі серед здобувачів освіти. За словами Оксена Лісового, Міністерство освіти і науки підтримало законопроєкт, що пропонує заборонити спілкування російською мовою на перервах у школах, але із зауваженнями. Водночас очільник МОН наголосив, що «при ухваленні рішень для захисту української мови треба враховувати можливість рівноправного розвитку мов національних спільнот ЄС».

«Ми дбаємо про мови корінних народів, національних спільнот і, перш за все, про розвиток української мови», — прокоментував міністр освіти і науки.

Також учасники заходу дискутували щодо проблеми якості підручників у закладах освіти. Нещодавно в мережі оприлюднили сторінку із підручника, у якому на карту України не було нанесено Кримський напівострів. В іншому підручнику було надруковано світлину начебто українського військового (принаймні, про це йшлося у тексті навчального матеріалу), але у формі невідомого походження.

Як наголосив керівник освітнього відомства, у МОН працюють з якістю через зміну підходу, принципову зміну підходу до підручникотворення. Таким чином з 1 вересня УІРО займається експертизою, що має призвести  до змін у процесі перевірок, закупівель і логістики підручників. Однак на сайті УІРО досі не опублікували жодного матеріалу з питань експертизи підручників.

За матеріалами Освіта.юа

16 жовтня

Фінляндія допомагатиме розвитку української системи освіти

Розвиток української системи освіти

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Визначити вектор співпраці та зміцнити партнерства — ключова мета зустрічі представників МОН та Міністерства освіти і культури Фінляндії. Андерс Адлеркройц, міністр освіти і культури Фінляндії, уперше відвідав Україну та зустрівся з Оксеном Лісовим, міністром освіти і науки України, для обговорення подальших дій та партнерства задля розвитку української освіти та держави загалом.

Основною темою зустрічі була підтримка загальної середньої та профтехосвіти. Тому ключові напрацювання впродовж зустрічі стосувалися:

  • потреб української системи освіти для подолання викликів війни;
  • участі Фінляндії в розвитку «Профільної»: реформи старшої школи та професійної (професійно-технічної) освіти;
  • долучення державного і приватного секторів Фінляндії до ініціатив відновлення пошкоджених закладів, будівництва укриттів, забезпечення автобусами та альтернативними джерелами енергії.
ТВОЄ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ Онлайн-курс для керівника та педагога. Опануєте чи удосконалите навички роботи з онлайн-інструментами
✔Як працювати у хмарних сховищах даних ✔ Як створювати ілюстровані матеріали ✔ Онлайн-сервіси для ділових комунікацій ✔ Як взаємодіяти у командах та чатах ✔ Як провести нараду чи семінар онлайн ✔

Зокрема було обговорено питання підтримки українських учнів і студентів, які тимчасово перебувають у Фінляндії, обговорили заходи, що допомагають зберегти їхню національну ідентичність та тримати зв’язок з Україною.

Як зазначили в МОН, відомство продовжує розвивати українську систему освіти й залучає підтримку від інших країн, щоб пришвидшити прогрес. Це особливо важливо у воєнний час. І Фінляндія — це приклад стратегічного надійного партнера, який сприяє розвитку закладів професійно-технічної освіти, впровадженню реформи НУШ та ділиться експертизою в розвитку інновацій.

Джерело: МОН

15 жовтня

У Вікіпедії пройде Тиждень української мови

Тиждень української мови та літератури

Знаймо українську: практичний довідник

З нагоди Дня української писемності та мови Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з громадською організацією «Вікімедіа Україна» розпочинає «Тиждень української мови у Вікіпедії», який триватиме з 15 жовтня до 5 листопада. 

Мета цього проєкту — створити та вдосконалити якнайбільше статей на тему української мови й літератури в україномовному розділі Вікіпедії.

Як зазначили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, українська мова є основою національної ідентичності та важливим фактором безпеки в умовах російської агресії. Підтримка та розвиток української мови зміцнюють єдність суспільства, підсилюють культурний суверенітет та сприяють консолідації навколо українських цінностей. Завдяки цьому українська мова є своєрідним «щитом», що захищає культурну ідентичність від зовнішніх загроз.

«Мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це наша історія, наші цінності й наша спільна пам’ять. Сьогодні важливо не лише говорити українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі, і цей проєкт — чудова можливість зробити внесок у її розвиток. Ця ініціатива, допоможе зберегти і примножити українську мову на глобальному рівні», — прокоментував міністр культури Микола Точицький.

Курс для кожного освітянина. Допоможе удосконалити письмове та усне мовлення українською тим, хто: розмовляє українською скрізь і завжди; розмовляє українською на роботі й переходить на українську в побуті; навчає інших переходити на українську

Насамперед, Тиждень української мови у Вікіпедії зможе розширити вплив української культури в інформаційному просторі. Зокрема, через створення якісного україномовного контенту, який доступний на глобальному рівні. Залучення громадськості до таких ініціатив не лише сприяє популяризації мови, але й дозволяє кожному зробити свій внесок у зміцнення мовної спільноти.

Відповідна співпраця з платформою Вікіпедія забезпечує неоціненний інструмент для поширення української культури, підвищуючи обізнаність про нашу мову, літературу та історію в усьому світі.

Кампанія розпочинається 15 жовтня і триватиме до 5 листопада 2024 року включно. Долучитися можуть усі охочі. Для цього потрібно зареєструватися у Вікіпедії та створити чи поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури.

Для найактивніших учасників та учасниць, а також для авторів найкращих статей передбачені сувеніри та призи. Детальну інформацію про умови та призи можна дізнатися за посиланням

«Вікіпедію створюють і розвивають волонтери — будь-хто може започаткувати нову або покращити будь-яку існуючу статтю. Тож ми сподіваємося, що Тиждень української мови стане хорошою мотивацією для експертів та експерток у галузі — науковців, учителів, викладачів, студентів, бібліотекарів — долучитися до розбудови найбільшої вільної енциклопедії, якою користуються мільйони людей. Водночас у Вікіпедії немає формальних обмежень щодо того, хто може долучитися до роботи над тією чи іншою темою. Достатньо лише трохи часу й мотивації, щоб опрацювати авторитетні зовнішні джерела і створити або поліпшити на їхній основі енциклопедичну статтю», — зауважив голова Правління ГО «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко.

За матеріалами МКСК

15 жовтня

МОН ухвалило особливості використання громадами коштів на укриття в закладах освіти

Використання коштів на укриття в школах

У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів

У Міністерстві освіти і науки України затвердили механізм використання 5 млрд грн дотації на укриття в закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 954 кошти виділено на 77 проєктів укриттів у 8 прифронтових і прикордонних з росією областях: 24 укриття буде облаштовано в закладах ПТО, а 53 — у школах.

Ключові особливості використання коштів громадами:

  • Проєкти, які отримають фінансування, мають облаштувати протирадіаційні укриття або споруди подвійного призначення із властивостями протирадіаційного укриття. Обов'язково має бути враховано чинні державно-будівельні норми про захисні споруди цивільного захисту.
  • Дотаційні кошти не передбачені на розроблення проєктно-кошторисної документації. Якщо в громад немає ПКД на момент виділення коштів, то її потрібно розробити не пізніше 1 грудня 2024 року. Перелік типових проєктів можна знайти на сайті «Моя Фортеця» у розділі «Хочу укриття».
  • Якщо вартість укриття вища за обсяг дотації, то розпорядник, громада, має виділити фінансування з місцевих бюджетів.
  • Моніторинг використання коштів і перебіг робіт здійснює МОН через електронну систему DREAM. Громади мають звітувати в системі до 10 числа щомісяця. Звітність передбачає бюджет, структуру і графік будівництва та актуальні фотографії.
  • Укриття має бути введено в експлуатацію не пізніше за 1 вересня 2025 року.

Передбачається, що після реалізації проєктів відбудеться збільшення кількості учнів, які матимуть доступ до очної освіти, наприклад, через організацію позмінного навчання та підвезення. Також на закупівлю автобусів уряд виділив 1,2 мільярда гривень, станом на вересень 400 автобусів області вже закупили.

Як зазначили в МОН, у квітні уряд виділив субвенцію в розмірі 2,5 мільярда гривень для ремонту й будівництва укриттів у школах на прифронтових та прикордонних територіях. Зокрема, комісія МОН затвердила 59 проєктів, з яких 54 активно будують та проводять капітальний ремонт, 5 перебувають на етапі підготовки чи фіналізації тендеру.

Очікується, що коштом субвенції та дотації вдасться збудувати понад 100 укриттів, які дадуть змогу перейти до очного / змішаного навчання майже 100 тисячам учнів.

За інформацією МОН

15 жовтня

Як зробити свято для дошкільників вдалим: ідея, драматургія, організація

Збірник методичних есе «Секрети вдалого свята» — про організацію дитячого свята як події, що розв’язує низку педагогічних завдань:

  • закріплює і стверджує сформовані морально-етичні переконання, ціннісні орієнтири та установки дитини;
  • підвищує рівень самосвідомості, самозначущості дитини;
  • розширює обізнаність дитини про явища дійсності;
  • удосконалює художньо-естетичні здібності;
  • встановлює нові орієнтири у процесі пізнання світу та його явищ;
  • удосконалює систему (вносить корекції) формування інтелектуальної та діяльнісно-практичної компетентності.

Цінність запропонованих методичних матеріалів полягає у спрямованості на розвиток педагогічних та творчих компетентностей педагогів, що займаються творчим розвитком дітей дошкільного віку. Детально розкрито процеси підготовки до дитячого свята:

  • Педагогічні завдання
  • Емоційне та предметне середовище
  • Ідея та тема
  • Драматургія
  • Закони створення сценарію
  • Головні герої
  • Запрошені персонажі
  • Розроблення конфлікту
  • Музичне оформлення

Акцентовано увагу на особливостях підготовки свята разом із дітьми — чи потрібні репетиції сценарію, як готувати індивідуальні і групові номери, чому важливо зберігати інтригу і подбати про свято не для власного звіту, не для батьків, а для дітей.  

Додаткову цінність мають практичні матеріали:

  • Флеш-ігри для зняття напруги в дітей перед виходом їх на публіку
  • Флеш-­ігри для створення позитивного настрою глядачів
  • Вправи-­ігри для емоційної тонізації і активізації внутрішніх енергетичних резервів

Збірник методичних есе «Секрети вдалого свята» стане у пригоді музичним керівникам дошкільних закладів, керівникам дитячих студій, аніматорам і організаторам дитячих свят.   

14 жовтня

У Волинській області відбулися громадські обговорення щодо впровадження реформи старшої школи

Реформа профільної освіти в старшій школі

Про Держстандарт профільної середньої освіти

Наразі в регіонах тривають громадські обговорення цілей реформи старшої школи. Нещодавно в Луцьку відбулася зустріч із представниками громад й ОВА. Захід було організовано МОН у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Волинської ОВА.

Міністерство освіти і науки організовує низку регіональних візитів насамперед для узгодження першочергових кроків упровадження реформи старшої школи та досягнення консенсусу щодо змін. Зокрема, для врахування особливостей різних регіонів та громад під час створення мережі майбутніх академічних ліцеїв.

Цього разу до обговорення реформи старшої школи й особливостей її впровадження у Волинській області долучилися представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, ректори закладів вищої освіти.

Під час заходу учасники розглянули такі основні питання: 

  • передумови впровадження реформи старшої школи; 
  • суть нововведень і змін; 
  • моделювання мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти у Волинській області; 
  • моделі фінансування та управління такою мережею.

Як зауважив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, основна мета нововведень — створення освітнього середовища, де кожна дитина, обравши індивідуальний вектор навчання, зможе розвивати свій потенціал.

Реформа старшої школи, яка розпочнеться 2027 року, дасть змогу підвищити якість освіти й запропонувати учнівству більше можливостей, незалежно від місця проживання. Після 9 класу випускники зможуть навчатися: у ліцеях (академічне спрямування), професійних коледжах або закладах фахової передвищої освіти (професійне спрямування).

«”Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати”. У цьому гаслі реформи старшої школи закладено суть змін. Нині більш ніж половина випускників 9 класу інерційно продовжують учитися у своїх школах у 10 класах. Попри те, що саме їхні школи можуть не пропонувати той профіль навчання, який найбільше до душі саме цьому учневі. Наша мета — виправити це й надати учнівству ширший вибір профілів навчання. Зокрема, забезпечити можливості вчитися на технічних профілях, пов’язаних з інженерією, технологіями, фізикою тощо», — зауважив заступник очільника МОН.

Детальніше дізнатися про реформу можна на сайті profilna.mon.gov.ua.

Законопроєкт, який Міністерство освіти і науки України оприлюднило для громадського обговорення, дасть можливість упровадити реформу старшої школи.

Він передбачає створення мережі відокремлених академічних ліцеїв від початкових шкіл (1–4 класи) і гімназій (1–9 класи). Для організації профільного навчання на кожній паралелі повинно бути щонайменше 4 класи (100 учнів). Що більша кількість учнів на паралелі, то більше груп можна створити, і, відповідно, запропонувати учнівству ширший вибір дисциплін.

Кожна область матиме кілька десятків академічних ліцеїв. Громади зможуть створювати їх на умовах співробітництва для того, щоб забезпечити освітою учнів з різних населених пунктів. Для учнів, які будуть жити на відстані від ліцеїв, місцеві органи самоврядування організують проїзд на шкільних автобусах або ж проживання в пансіонах. Уряд уже розпочав забезпечувати громади автобусами. У 2023 і 2024 роках з державного бюджету виділено по 1 мільярду гривень на закупівлю автобусів.

Для громад, у яких з об’єктивних причин (рельєф, густота населення) буде неможливо створити відокремлені ліцеї, Кабінет Міністрів України передбачить винятки. Адже відстань між закладами освіти та умови діставання до них мають бути посильними для старшокласників.

У Волинській області 54 громади. Розрахункова кількість учнів в 10–12 класах у 2029–2030 навчальному році в області буде становити приблизно 45 тис. осіб. Місткість усіх проєктних закладів профільної освіти становить понад 91 тис. місць, з яких: в академічних ліцеях — 67 тис. (73 %), у професійних — 24 тис. (27 %).

Окрім того, у Волинській області було зафіксовано високий рівень підтримки реформи старшої школи серед управлінців — понад 80%, що є одним із найвищих показників у країні. Позитивно до реформи ставляться також 85% керівників закладів загальної середньої освіти і 84% педагогів. А можливість обирати предмети підтримують 76% керівників управлінь освіти, 67% керівників шкіл і 63% вчителів.

За матеріалами МОН

14 жовтня

Вступні іспити до вишів у 2025 році у форматі НМТ

Проведення вступних іспитів у форматі НМТ

Національно-патріотичне виховання в школі

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендує парламенту встановити вступне випробування у вищі навчальні заклади у форматі національного мультипредметного тесту (НМТ).

Таку інформацію зазначили в пресслужбі Верховної Ради України. 

Освітній комітет рекомендує Раді ухвалити за основу та в цілому законопроєкт № 12053. 

Відповідно до цього законопроєкту, вступні випробування для участі в конкурсному відборі на навчання для здобуття ступеня вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, ступеня вищої освіти молодшого бакалавра включають тестування з навчальних предметів «Українська мова», «Математика», «Історія України».

Зокрема, тестування матиме один предмет на вибір: «Іноземна мова», «Біологія», «Географія», «Фізика», «Хімія», «Українська література».

Джерело: ВРУ

14 жовтня

В Україні відкрили інтерактивний простір для всіх, хто цікавиться наукою

Простір: Відкрий портал у науку 2.0

Проєктна діяльність учнів

Протягом місяця на 8-му поверсі ТРЦ Gulliver у Києві працюватиме інтерактивний простір «Відкрий портал у науку 2.0». Це різноманітні пізнавальні заходи з історії, хімії, біології, фізики, математики — для школярів, студентів, педагогів та всіх, хто цікавиться наукою.

У цей період у науковому просторі працюватимуть лабораторії МАН, які демонструватимуть експерименти та практики з природничих наук, а юні дослідники зможуть особисто представляти свої дослідження.

Однією з особливостей заходу стане експозиція «Проєкт “Фантазія”», яка приїхала в Київ прямо з Норвегії, а саме з Бергенського центру науки «VilVite». У гостей простору буде ексклюзивна можливість першими протестувати десяток експонатів, що були реалізовані на основі наукових ідей дітей. Також діти зможуть взяти участь у конкурсі патчів — малюнків для нашивки на костюм астронавта. У лютому буде визначено переможця чи переможницю, чию роботу відправлять у США, а звідти на Міжнародну космічну станцію.

Також відвідувачі простору зможуть відкрити для себе змагання, конкурси та олімпіади. Зокрема, матимуть змогу дізнатися про GENIUS Olympiad — найбільший у світі конкурс проєктів екологічного спрямування для школярів, що відбувається у США.

Простір працюватиме з 14 жовтня до 14 листопада, щодня, крім понеділка, з 11:00 до 18:00. Вхід безплатний за умови попередньої реєстрації на сайті.

За інформацією МОН

13 жовтня

Велика кількість українських старшокласників виїжджають за кордон

Виїзд української молоді за кордон

У пошуках освітніх скарбів: квест для педагогів

Нині помітна тенденція, що багато дітей, особливо хлопців, які навчаються в старших класах, виїжджають за кордон.

Таку інформацію під час виступу в парламенті зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

«Що стосується виїзду. Я поділяю вашу тривогу. Ми спостерігаємо за тим, як у 10-11 класах багато дітей, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами», — зазначив очільник МОН під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

За словами міністра освіти, ключове, що МОН має їм запропонувати — це якісну професійну, передвищу та вищу освіту, яка спонукатиме їх залишатися в країні.

Зокрема, Оксен Лісовий зазначив, що західна освіта частково міфологізована, а ті університети, до яких їдуть українська молодь, не кращі за вітчизняні регіональні заклади вищої освіти.

Джерело: Інтерфакс-Україна

13 жовтня

Ідеї для тематичного святкування Дня хліба в дитсадку

Святкування Дня хліба в дитсадку

Картка контролю організації ігрової діяльності: СКАЧАТИ

На платформі «Розвиток дитини» опублікували оригінальні практичні завдання на тему хліба для використання батькам, вихователям дитсадків та вчителям початкових класів.

Завдання можна використовувати для розширення кругозору дитини, зокрема під час тематичних святкувань на Всесвітній день хліба, який щороку відзначають 16 жовтня.

Насамперед, робота з подібними шаблонами позитивно вплине на формування зорово-моторної координації, моторики руки, точності рухів, уміння вирізати та приклеювати, що є необхідним для дошкільнят і готуватиме руку до письма.

Під час виконання завдань діти розвиватимуть аналітичне мислення, увагу, уміння порівнювати та зіставляти, застосовувати набуті знання в нових умовах.

Окрім того, робота над завданнями сприятиме розширенню словникового запасу та розвитку зв’язного мовлення.

Яскраве оформлення завдань заохотить малечу до зосередженої роботи й позитивно вплине на формування творчих здібностей.

Цікаві завдання, які можна використати для роботи з дітьми:

Хліб — картки Домана. Це дидактичний матеріал для дітей віком 2–4 роки та дошкільнят 5–6 років, спрямований на ознайомлення з основними формами та видами хлібобулочних виробів. Картки можна використовувати для ігор, занять та уроків за методами Домана та Монтессорі.

Аплікація про хліб. Хлібна корзина. Це творче завдання для дітей 3–4 років, спрямоване на розвиток уміння вирізати та створювати аплікацію з паперу. Матеріал містить шаблони для вирізання різних видів хліба і хлібобулочних виробів та тематичне тло з корзиною, на яку треба приклеїти хлібні вироби.

Відзначаємо День хліба з дошкільнятами: прикрашаємо коровай пластиліном. Це шаблон для роботи з дітьми 3–6 років, що дасть змогу створити цікаву саморобку — картинку в стилі рельєфної пластилінографії. Матеріал стане в нагоді батькам та вихователям для роботи з дітьми вдома і в закладах дошкільної освіти.

Колоски: шаблон для малювання пальчиками. Це яскравий шаблон для малювання пальчиками для дітей раннього віку та молодших дошкільнят 2–4 років. На аркуші зображено колоски пшениці на тематичному тлі, які дитині пропонується доповнити за допомогою нетрадиційної техніки малювання: відбитками пальчиків, умочених у жовту фарбу. У результаті роботи дитина отримає барвистий завершений малюнок колосків.

Плануємо покупки: хлібний відділ. Це завдання допоможе дитині навчитися планувати витрати й розвинути навички додавання. Дитині дається таблиця зі списком товарів. Графу з цінами дитина повинна заповнити самостійно, відвідавши магазин і дізнавшись реальні ціни на товари. Потім пропонується підрахувати загальну суму покупок і записати відповідне число.

У пекарні: називаємо хлібобулочні вироби. Завдання спрямоване на ознайомлення з видами хлібобулочних виробів, збагачення словникового запасу. Дитині пропонується підписати подані на малюнку вироби з борошна та дописати назви відомих їй хлібобулочних виробів. Завдання сприятиме розширенню уявлення дитини про пекарню та вироби, що в ній виготовляються.

Відзначаємо День хліба. Це завдання спрямоване на формування мовної та мовленнєвої компетентності, орфографічної пильності при списуванні з друкованого зразка, культури письма, графічних навичок, розвиток дрібної моторики, а також зв’язного мовлення. Матеріал містить декілька цікавих завдань на тему хліба: списування тексту про хліб, кросворд про хліб, завдання намалювати хлібину за описом.

Варто зазначити, що завантаження завдань для дітей доступне для користувачів сайту після швидкої реєстрації.

За матеріалами Освіта.юа

13 жовтня

МОН створило нову опцію для безпечного повідомлення про булінг у школі

Безпечне повідомлення про булінг у школі

Позапланові перевірки та інституційні аудити: чи будуть у 2024/2025 н.р.

У Міністерстві освіти і науки розробили опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до вирішення проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.

Відповідно до результатів дослідження МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації.

«Булінг — не нове явище, але багато років наше суспільство ігнорувало його, применшуючи, не помічаючи вплив цькування в школах між дітьми або щодо дітей зі сторони працівників школи. Нам не вистачало розуміння того, що це таке, і як це у перспективі негативно, травматично може впливати на формування особистості. Кожен із нас повноцінно розвивається тільки тоді, коли відчуває себе фізично та психологічно у безпеці. За часів мого навчання в школі булінг також був, але ніхто не давав цьому чіткого визначення і не вживав дії щодо запобігання», — акцентувала заступниця міністра освіти та науки Євгенія Смірнова.

Алгоритм дій для повідомлення про випадок булінгу онлайн:

  1. Зайдіть на сайт АІКОМ та натискайте кнопку «Повідомити про булінг».
  2. Реєструйтеся або увійдіть в уже наявний акаунт. 
  3. Заповнюйте коротку анкету. Заяву можна подавати анонімно чи зазначити свої дані. 
  4. Натискайте кнопку «Продовжити» та підтверджуйте заяву. 
  5. Ознайомтеся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.

У разі коли заяву створює дитина, то вона матиме дві опції: 

  • не зазначати інформацію, яка може її ідентифікувати, тоді заява буде повністю анонімною; 
  • зазначити особисту інформацію, що значно полегшить школі та поліції розв’язати конкретну ситуацію.

Якщо заяву створюють батьки чи інші законні представники, то створити анонімну заяву неможливо.

Зокрема, в освітньому відомстві зазначили, що анонімні заяви можуть розглядатися тільки на рівні школи. Але якщо ситуація потребує залучення представників поліції, тоді краще зазначити інформацію, яка може допомогти школі та поліції зв’язатися з потерпілим і допомогти ефективно розв’язати ситуацію.

Коли заяву надіслано, то її отримує директор/-ка школи і протягом доби має відреагувати на звернення: скликати спеціальну комісію, де буде обговорено цей випадок та визначено подальші дії щодо сторін булінгу в класі, де стався такий випадок.

У деяких випадках можуть бути залучені соціальні працівники, представники поліції та інші служби, які мають допомогти розв’язати ситуацію згідно зі встановленим порядком та законом України.

Як зауважили в МОН, під час опрацювання заяви її можуть бачити лише директор/-ка школи та представники поліції. Працівники школи та поліції будуть діяти лише в інтересах дитини, тому без нагальної потреби ім’я чи будь-яку іншу особисту інформацію ніхто не повідомлятиме іншим, зокрема однокласникам. 

Окрім того, якщо хтось став свідком булінгу, але не є його жертвою, то він або вона також може самостійно повідомити про те, що хтось зазнає булінгу в школі, та ознайомитися з матеріалами щодо реагування на булінг. Зробити це можна так само анонімно або зазначити своє ім’я.

Подати заяву можна повністю анонімно, але якщо є сумніви, то можна скористатися чат-ботом. У ньому можна знайти інформацію щодо того, як реагувати на булінг, підтримати себе та інших тощо.

За інформацією МОН

11 жовтня

Українських школярів навчатимуть розпізнавати симптоми інсульту

Вміння розпізнавати симптоми інсульту

Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП

У жовтні 2024 напередодні Всесвітнього дня боротьби з інсультом Міністерство освіти і науки України та міжнародна програма «Супергерої FAST» підписали Меморандум про співпрацю. 

Відтепер ще більше українських школярів і школярок зможуть навчитися розпізнавати перші симптоми інсульту та правильно діяти у критичній ситуації. Програму «FAST Heroes» схвалено Всесвітньою організацією інсульту та засновано міжнародною ініціативою «Angels», яка навчає лікарів протидіяти інсульту в усьому світі.

У період з 2021 року в Україні до програми долучилися понад 6500 вчителів початкової школи, які навчили вже понад 68 тисяч школярів. Основна аудиторія програми — діти 5–9 років, а мета — ознайомити малечу та їхні родини з ознаками інсульту й навчити викликати невідкладну медичну допомогу за номером 103.

Ця програма є безоплатною та до неї може долучитися кожна школа в Україні. Освітня програма пропонує методологічно ефективні готові уроки з яскравими персонажами, мультфільмами, іграми й інтерактивними завданнями для шкіл і родин.

Під час навчання з яскравими героями та мнемотехніками діти легко й ефективно засвоюють знання, а сама програма «Супергерої FAST» органічно вписується в «Соціальну і здоров'язбережувальну освітню галузь» Нової української школи (за новим Державним стандартом початкової освіти). Адже в її межах дітей навчаються не тільки дбати про здоров'я, а й розвивають їхні навички критичного мислення та відповідальності. Освітяни, які реалізують програму у своїх класах, мають можливість отримати сертифікат про підвищення кваліфікації на Національній платформі EdWay.

Для того щоб отримати всі необхідні навчальні матеріали, потрібно зареєструвати школу та клас на сайті

«Ми раді підтримати освітню ініціативу, яка надає дітям важливі знання і навички, що будуть корисними впродовж усього життя. Упевнений, що такі програми, як «Супергерої FAST», допоможуть нам виховати здорове та освічене покоління, яке матиме змогу допомагати іншим та в разі потреби швидко зреагувати та врятувати життя людини», — зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Окрім того, міжнародна освітня програма «Супергерої FAST» працює вже в понад 20 країнах та за майже 4 роки залучила пів мільйона дітей у світі. Глобальна мета програми — навчити 1 мільйон дітей розпізнавати симптоми інсульту та вміти викликати швидку.

У абревіатурі FAST зашифровані найпоширеніші симптоми інсульту: 

  • FACE (обличчя) — половина обличчя починає перекошуватися, людина не може усміхнутися.
  • ARMS (руки) — рука стає слабкою та падає.
  • SPEECH (мовлення) — плутанина з вимовою та розумінням слів.
  • TIME (час) — якщо є перші ознаки інсульту, треба терміново викликати швидку. Людина має отримати професійну медичну допомогу в лікарні не пізніше ніж через 4,5 години.

«Програма «Супергерої FAST» розроблена саме для дітей початкової школи, оскільки це той вік, коли вони багато часу проводять зі своїми дідусями й бабусями. Ми дуже раді, що українські школи так активно долучилися до цієї важливої ініціативи. Ми були вражені неймовірними результатами українських учнів та вчителів. А історії врятованих завдяки програмі своїх бабусь і дідусів говорять набагато більше, ніж цифри», — зауважив керівник ініціативи «Angels» в Європі та лідер проєкту «Супергерої FAST» Ян Ван дер Мерве. 

За матеріалами МОН

10 жовтня

ДСЯО презентувала результати дослідження щодо успішності учнів 6 і 8 класів

Моніторинг якості освіти в навчальних закладах

Позапланові перевірки та інституційні аудити: чи будуть у 2024/2025 н.р.

Державна служба якості освіти презентувала результати ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Тестування з української мови та математики учнів 6 і 8 класів провели у травні 2024 року.

Подібне дослідження Держслужба проводить другий рік поспіль. Більшість учнів, які взяли участь у тестуванні, показали результати середнього рівня. Детальніше ознайомитися з результатами дослідження можна за посиланням

«Ми зараз фундаментально переглядаємо роботу з даними та цифровізуємо освіту. Важливо, щоб ті дані, які ми використовуємо у своїх управлінських рішеннях, відображали реальний стан справ. Я хочу подякувати всій команді, яка займалася проведенням цього моніторингу. Сьогодні такі дослідження є надзвичайно важливими», — зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За цьогорічними результатами, частка шестикласників, які виконали тести на достатньому рівні (супроти середнього). Імовірно, одна з причин цього — очне навчання (частка дистанційного формату зменшилася з 39% до 24% відносно попереднього навчального року).

«На другому році дослідження очікували відстежити ймовірні зміни в результатах навчання українського учнівства. Втім з’ясувалося, що тести виконані майже так само, як торік, — на “середньому” рівні. Хоча є деякі тенденції й до зростання. Знову підтверджено прямий зв’язок між якістю викладання навчального предмета й успішністю учнів і учениць, а також те, що в умовах повномасштабної війни вчителі змогли забезпечити освітній процес на такому рівні, щоб діти не втратили мотивації та снаги до навчання», — акцентував голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.

Відповідно до результатів дослідження, шестикласники продемонстрували незначне поліпшення в результатах навчання і з математики, і з української мови. А от у восьмикласників є зниження середніх результатів у тестуванні, особливо з математики. 

Зниження середніх результатів серед восьмикласників могло відбутися через вплив війни на психоемоційний стан і мотивацію підлітків.

Щодо до зміни формату навчання, а саме повернення до очного навчання, то це позитивно вплинуло на показники. Учні й учениці, які продовжували навчатися дистанційно чи в змішаному форматі, продемонстрували зниження показників.

Забезпеченість ресурсами для навчання та підтримка з боку вчителів є критично важливими для успішності учнів і учениць. Що вкотре підтверджує потребу в інвестиціях в освітню інфраструктуру, особливо в контексті повернення до очного навчання, та професійний розвиток педагогів.

Як і торік, тестування показало регіональні й диспропорції в результатах за типом населеного пункту. Учні міських шкіл мають вищі результати, аніж їхні однолітки із сіл. Учнівство з Києва демонструє стабільно високі результати, тоді як результати у східних і північних регіонах мають тенденцію до зниження. Це свідчить про необхідність стратегічних рішень для освіти в більш вразливих регіонах. 

Одним із таких рішень є політика «Школа офлайн», інфраструктурний компонент якої передбачає будівництво і ремонт укриттів у прифронтових і прикордонних з росією областях, закупівлю автобусів. А отже, поступове повернення учнів до очного навчання.

Третій, фінальний, етап загальнодержавного моніторингового дослідження планується провести у травні 2025 року. Така системність дасть змогу виокремити ключові тенденції в загальній середній освіті за умов нестабільного освітнього процесу та оперативно реагувати на виявлені виклики.

За матеіалами МОН

10 жовтня

Долучайтеся до національного тесту на вміння розпізнавати фейків

Тест з медіаграмотності

Знаймо українську: практичний довідник

У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України пропонують охочим перевірити свою медіаграмотність. За успішне складання тесту учасники можуть виграти призи.

Доступ до тесту буде відкрито 17 жовтня з 8:30 до 23:59 за посиланням.

Національний тест з медіаграмотності — це частина Глобального тижня медіаграмотності, який відзначають у всьому світі 24–30 жовтня. В Україні тест проводять уже втретє. 

Після відповіді на 25 запитань з 5 тематичних блоків одразу буде відомий результат. А правильні відповіді можна буде знайти 18 жовтня на сайті «Фільтр». Усі, хто складе тест, отримає сертифікат на електронну пошту впродовж 2 тижнів.

Курс для кожного освітянина. Допоможе удосконалити письмове та усне мовлення українською тим, хто: розмовляє українською скрізь і завжди; розмовляє українською на роботі й переходить на українську в побуті; навчає інших переходити на українську

Щодо можливості отримати призи, то 50 учасників і учасниць, які дадуть найбільшу кількість правильних відповідей за найкоротший час, отримають подарунки від партнерів: подарункові сертифікати на книги у Vivat, портативні зарядки, термокружки, ігри з медіаграмотності тощо. 

Для того, щоб претендувати на подарунки, потрібно пройти тест 17 жовтня. Проте він буде доступним на сайті для всіх охочих і після цієї дати.

Національний тест з медіаграмотності реалізовується національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій за підтримки ПРООН в Україні й фінансування уряду Японії, а також проєктом з медіаграмотності і когнітивної стійкості в Україні, що реалізується Zinc Network і фінансується урядом Великої Британії.

За матеріалами МОН