Досяжні цілі

Теплий весняний день, субота, початок 2000-х. Ми з подругою-однокласницею сидимо на березі річки й учимо «білети» з англійської мови. За кілька тижнів — перший випускний екзамен. Англійська видається чи не найважливішим. Позаду в мене вже зо двадцять текстів. Я їх розумію і легко переповідаю. Подрузі складніше: англійська її мрія і біль.

«Easter is the feast of Christ’s resurrection» — беремося до тексту про Великдень. Подруга по кільканадцять разів повторює кожне речення, потім з низки завчених формує абзац, відтак приєднує до нього наступний... «Істер іс зе фіст… Ой, нє! Істер іс зе Крайст. Ой…». Ми поволі наближаємося до ювілейного мільйонного повтору слова «істер», від нього істерика й хочеться їсти. Попереду — «резерекшн».

Іспит з англійської ми таки склали — кожна, як мріяла. Випав подрузі той «Істер». Від зубів відлітав, як «Любіть Україну». Ми раділи, що не збив ні рип дверей, ні сонячний зайчик, і… дякували за це Крайсту…

Закликаю педагогів не дивитися на описану ситуацію пильним поглядом з-під лоба. Те, що у перші п’ять хвилин по екзамені спрацював принцип трьох «З», — зрозуміло. Тут про інше. Моя подруга назавжди залишиться для мене взірцем цілеспрямованості: тридцять текстів напам’ять (а вона їх вивчила усі!) незрозумілою мовою, бо «цей екзамен мені потрібний».

Журнал, який ви тримаєте в руках, містить блок статей для старшокласників. Допоможіть їм усунути недоліки самоорганізації, що завадять скласти важливі тестування, а відтак навчіть їх управляти своїм часом, ставити цілі й досягати їх. Як моя подруга. До речі, вона закінчила інститут найкраще на потоці й вивчила англійську.

Нехай щастить!

До зустрічі в електронному та друкованому журналах!

З повагою
головний редактор Ірина Лахнеко

Київ
2020