За Білим Кроликом
— У нас, — пояснила Аліса, ледь переводячи дух, — коли отак довго мчиш мов ошпарений, то зазвичай опиняєшся в іншому місці.
— Яка повільна країна! — зауважила Королева. — А в нас, як бачиш, біжиш мов ошпарений, аби тільки втриматися на місці. А хочеш дістатися куди інде — біжиш принаймні вдвічі шпаркіше!
Льюїс Керролл, «Аліса в Задзеркаллі»
Близько 12 — стільки мені було, коли я вперше прочитала «Алісу...». Прочитала швидше з упертості, ніж з інтересу. Бо десь із п’ятдесятої сторінки остаточно заплуталася в дійових особах, поворотах сюжету, припинила шукати «глибинну суть», проводити паралелі й, зрештою, запам’ятовувати. До останньої сторінки я чесно чекала, що все збереться докупи, а відтак мені відкриється таємниця казки. Та не так сталося, як гадалося. Чи то — правильніше — не тоді.
Відкрилася чи, скажімо, трохи відкрилася, за п’ять років, коли під час передремонтного розгрібання домашньої бібліотеки я натрапила на збірку логічних задач Льюїса Керрола і... випала з життя на годину. Прийшла до тями від буквального відчуття ворушіння звивин (чесно!), коли намагалася розв’язати чергову логічну задачу на кшталт: «Жодна викопна тварина не може бути нещасливою в коханні. Устриця може бути нещасливою в коханні. Який висновок з цього можна зробити?». Подвійне заперечення, абсурдність умови, що ускладнює її розв’язання, повний сюр для людини з уявою, але... як же цікаво! За тими «логічними» посиденьками із задачником виникла думка про невчасно й абияк прочитану, а тому неоцІнену «Алісу...». Наново прочитана, казка стала неоцінЕнною. Чого лише вартий уривок, що його я винесла в епіграф?
За місяць ви розпочнете новий навчальний рік — у ньому будуть і вже відомі, й нові задачі. Як завжди, доведеться радіти й сумувати, дивуватися і спантеличуватися. Спілкуватися з чеширськими котами, герцогинями й капелюшниками. Грати в умовні крокети й шахи. Можливо, — ніде правди діти, — перефарбовувати троянди, але... врешті ми разом наздоженемо Білого Кролика.
До зустрічі! І — на старт!
З повагою
головний редактор Ірина Лахнеко
| РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ | |
|---|---|
| БЕХ І. Д. — директор Інституту проблем виховання НАПН України, д-р психол. наук | ІЛЬЧЕНКО Л. І. — керівник напряму «Експертус Освіта» |
| РЕПЧАНСЬКА Т. А. — науковий співробітник сектору організації заходів відділу організації конкурсів та подій Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України | САВІНОВА Н. В. —шеф-редактор методичних видань напряму «Експертус Освіта» |
| ГОРПЕНКО Л. М. — методист районного науково-методичного центру управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, канд. пед. наук | СВЯТЕНКО О. В. — начальник відділу базової освіти управління роботи із закладами загальної середньої та дошкільної освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України |
| ЄРЕСЬКО О. В. — експерт з питань освіти | ЧЕЛОМБІТЬКО В. Ю. — перший заступник начальника Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
| ЕКСПЕРТНА РАДА | |
|---|---|
| ВАСИЛЬЄВА О. В. — заступник директора з виховної роботи спеціалізованої загальноосвітньої школи № 291, Київ | МАЗАЄВА Л. А. — директор спеціалізованої школи № 173 з поглибленим вивченням іноземної мови, Київ |
Київ
2020
