Лайфхаки з мотивації від Гевіна Рейда
Дванадцята стаття циклу про мотиваційний менеджмент присвячена практичним рекомендаціям доктора Гевіна Рейда, описаним у його книзі «Мотивація учнів у класі: Ідеї та стратегії». Зокрема, коротко зупинимося на методах мотивації, розглянемо запропоновані автором книги ідеї щодо стратегії мотивації, а також скористаємося чеклістом, що допоможе створити мотиваційні профілі учнів
1 Практичні рекомендації доктора Гевіна Рейда описані в його книзі «Мотивація учнів у класі: Ідеї та стратегії» (Reid G. Motivating Learners in the Classroom: Ideas and Strategies. SAGE Publications Ltd, 2007. 145 p.)
Насамперед розповім, хто такий доктор Гевін Рейд (Gavin Reid) і чому його рекомендації варті уваги1. Доктор Рейд — міжнародний консультант, психолог і письменник. Він є досвідченим викладачем — більше 10 років працював учителем у школі, 16 років — викладачем в університеті. Зокрема, він був старшим викладачем Педагогічної школи Морей-Хаус Единбурзького університету. Нині Гевін Рейд читає лекції, проводить семінари й тренінги, надає міжнародні консультації по всьому світу.
Доктор Рейд є автором 40 книг про стилі навчання та мотивацію. Його публікації практичні, зосереджені на потребах педагогів і батьків, написані «живою», зрозумілою мовою. Книги доктора Рейда перекладені сімома мовами, а деякі вийшли третім, четвертим і п’ятим виданнями. Тож доктор Гевін Рейд — практик, який має що сказати і що порадити.
Мотивація до навчання, навчання мотивації
Розпочну цей розділ з цитати Гевіна Рейда, що пояснює, чому слід мотивувати до навчання і навчати мотивації.
Навчати мотивації потрібно всіх, хто працює з учнями чи студентами. Я згадую свої студентські роки в педагогічному інституті — мотивації нас не вчили. Курс психології, який ми опановували, не був дотичним до практики і нічого не дав для розуміння мотиваційних процесів.
Гевін Рейд вважає, що необхідно вивчати мотиваційні профілі учнів, зокрема методом опитування. Це дасть змогу досліджувати їхні мотиваційні профілі і відповідно до них вибудовувати мотиваційну стратегію. Зразок опитувальника міститься в Додатку.
Методи мотивації
Мотивація завданням. Для багатьох учнів лише погляд на певні завдання або навіть думка про них може бути достатньою, щоб відчути мотивацію. Тобто учень може сприймати завдання як спосіб «взяти висоту», самоствердитися. Для цього завдання мають бути досяжними, поділеними на невеликі кроки, щоб кожен крок вів до корисного результату для учня.
Мотивація винагородою. Зазвичай застосування винагород є успішною практикою лише в короткостроковій перспективі. Тож їх слід розглядати як крок до самомотивації. Вони допоможуть учням, які потребують додаткового стимулу. Особливо це потрібно у випадку, якщо учні вважають завдання складним. Винагороди також мають бути досяжними, а учні повинні їх цінувати. Найліпше будь-яку винагороду заздалегідь обговорити з учнем.
Соціальна мотивація, вплив груп однолітків. Співпраця з однолітками може і мотивувати, і демотивувати. Групова динаміка може бути позитивною або негативною, тож важливо переконатися, що склад групи підходить для всіх її учасників. Конструктивна та позитивна група, яка працює злагоджено, може бути значним мотиватором. Вмотивована група об’єднає ресурси всіх членів групи, створить синергетичний ефект. Конструктивна й позитивна група, яка працює в гармонії, — потужна мотивувальна сила.
Мотивація зворотним зв’язком. Кожен учень потребує зворотного зв’язку, щоб переконатися, що він на правильному шляху. Проте зворотний зв’язок часто використовують як засіб оцінювання чи виправлення. Учителі, що діють так, ризикують демотивувати учнів. Важливо розглядати зворотний зв’язок окремо від «виправної роботи». Зворотний зв’язок має бути безперервним і формувальним, і не обов’язково має надходити після виконання завдання. Крім того, відгук має бути позитивним або принаймні сформульованим у позитивному ключі.
Мотиваційне середовище. Навколишнє середовище може істотно впливати на навчання, але уподобання в середовищі є індивідуальними і значною мірою залежать від індивідуального стилю навчання. Важливо допомогти учневі знайти найліпше саме для нього середовище навчання. Звісно, нереально врахувати всі аспекти середовища в класі. Однак можна докласти певних зусиль, щоб переконатися, що середовище в класі має низку переваг.
Мотиваційна школа. Мотивація — це відповідальність усієї школи, зокрема і керівництва закладу. Важливо, щоб мотивація була вбудована в дух школи. Часто девіз школи містить глибоке та мотивувальне повідомлення.
Також важливо відстежувати мотивацію в усіх аспектах діяльності школи, а не лише в її досягненнях. Один зі шляхів до цього — співпраця між педагогами й батьками. Вона допомагає забезпечити спільну лінію, що проходить через діяльність школи і може допомогти персоналу розробити послідовні мотиваційні матеріали та стратегії. Термін «мотиваційна школа» вказує на те, що мотивація є надбанням усієї школи, а шкільний клімат і шкільний дух є важливими чинниками.
Стратегії мотивації
Нагадаю, що стратегії мотивації, які розглядатимемо в цьому розділі, Гевін Рейд запропонував у своїй книзі «Мотивація учнів у класі: Ідеї та стратегії» (Motivating Learners in the Classroom: Ideas and Strategies).
Заохочуйте різноманітність стилів навчання
Моделі навчання учнів часто є результатом того, як їх навчали, а також навчального середовища та духу школи. Деяких учнів вони цілком задовольняють, оскільки їхні стилі й уподобання відповідають шкільним. Однак для інших це може бути не так. Тому важливо заохочувати різноманітність стилів навчання учнів. Це можна зробити, запропонувавши їм вибір і дозволивши використовувати свої власні стилі навчання в класі. На використання стилів навчання впливають: культура, шкільний клімат, очікування вчителів і батьків, стиль викладання, традиції класу тощо. Тому важливо бути гнучким і заохочувати різноманітність.
Заохочуйте креативність
Багато творчих, креативних людей у традиційній школі почувають себе дискомфортно і лише після закінчення школи чи університету проявляють себе. Чому так відбувається? Креативні учні зазнають невдачі в школі чи просто «не хапають зірок з неба», оскільки система іспитів не заохочує творчого мислення. Безумовно, у цій сфері є ознаки прогресу. Проте часто темпи навчання занадто швидкі через необхідність охопити всі сфери навчального плану. Як наслідок, бракує можливостей, щоб відступити від програми й заохочувати творчу активність. А для багатьох учнів творчість є основним мотиваційним чинником.
Тож слід заохочувати митців використовувати саме свій творчий потенціал. Фактично це стосується і всіх учнів. Багато з них на запитання, чи є вони креативними, швидко відповіли б «ні», оскільки не мали змоги бути креативними в школі.
Забезпечуйте успіх маленькими досяжними кроками
Успіх є важливим чинником мотивації та успішного навчання. Відповідальність учителя полягає в тому, щоб всі учні досягли успіху. Якщо успіх не є очевидним, завдання слід додатково диференціювати. Більшість учнів вивчають нову інформацію поетапно, хоча цілісним учням потрібно спочатку отримати загальне уявлення про всю тему, яку вивчають. Ключовий момент — переконатися, що кожен із кроків є досяжним, а завдання створені на основі стилю навчання учня та з опорою на його попередні знання.
Надавайте учням зворотний зв’язок щодо їхнього особистого прогресу
Прогрес завжди особистий. Те, що є прогресом для одного учня, може не бути прогресом для іншого. Важливо, щоб критерії прогресу були не узагальненими, а індивідуальними. Щоб визначити, що саме є прогресом для окремого учня, це слід обговорити з ним. Відтак можна встановити його особисті цілі та легше відстежувати прогрес.
Дбайте про те, щоб учні вірили у власні сили
Віра в себе має вирішальне значення, якщо людина хоче досягти успіху. На жаль, часто система освіти обирає та високо оцінює найуспішніших. Такий підхід може знищити будь-який елемент віри в себе, тож важливо помічати та визнавати будь-які досягнення. Вони можуть бути величезними для одного учня, а для іншого — малими. Навіть ті, хто вже досяг значних успіхів у класі чи на ігровому полі, все ще потребують позитивних відгуків, щоб переконатися, що вони можуть вірити у власні здібності. Часто учні, що досягли багато чого, мають напрочуд низький рівень віри в себе. Імовірна причина — вони не отримують позитивних відгуків. Отже, не слід припускати, що успішним учням не потрібні постійний позитивний зворотний зв’язок і заохочення, щоб розвивати й підтримувати віру в себе.
Визнавайте індивідуальний стиль навчання кожного учня
Це важливо, хоча може бути складно реалізувати в сучасних інклюзивних класах. Якщо учень знає свій стиль навчання, це може налаштувати його на самостійне навчання вдома та поза школою.
Переконуйтеся,що завдання відповідає віку та інтересам учнів
Учитель може запропонувати учням текст, який відповідає їхньому рівню читання, але не відповідає їхньому інтересу. Особливо це стосується тих учнів, які мають труднощі з читанням. Підбір матеріалів, що відповідають віку, для учнів із труднощами читання є важливим для розвитку мотивації. Зараз чимало видавництв надають матеріали для читання, які викликають високий інтерес, але мають низький рівень словникового запасу.
Спостерігайте, щоб дізнатися уподобання учнів
Перш ніж розробляти матеріали для класу, важливо отримати певні знання про учнів цього класу, зокрема про їхні уподобання щодо навчання та навколишнього середовища. Один із найефективніших способів отримати інформацію про кожного учня — неформальне спостереження.
Зосереджуйтесь на завданні та навчальній програмі
Важливо не надто зосереджуватися на тому, щоб учень опанував однакову для всіх програму. Характер завдання та цілі навчальної програми, можливо, доведеться переглянути для того, щоб зорієнтувати їх саме на цього учня. Звісно, цей перегляд може вплинути на його успіх чи невдачу. Такий підхід також запобігає перекладанню відповідальності на учня, який стикається з труднощами в опануванні програми.
Використовуйте різні стилі навчання на уроках
Однією з ознак добре підготовленого уроку в класі є різноманітні стилі навчання. Кожен урок повинен мати елементи для аудіального, візуального, тактильного та кінестетичного сприйняття. Важливо переконатися, що урок певним чином пристосований до стилю навчання кожного учня.
Переконуйтеся, що уроки змістовні
Це може здатися очевидним, але поширена помилка — вважати, що учень має базовий рівень розуміння, щоб отримати максимальну користь від уроку. Важливо перевірити його рівень розуміння та знання ключових понять, які ви розглядаєте на уроці. Урок матиме сенс лише за умови, що учень володіє цими поняттями на певному рівні.
Зменште тиск на учнів
Деякі учні потребують певного тиску, щоб бути вмотивованими. Для них треба встановлювати терміни виконання чи залучати їх до змагання. Однак це слід використовувати обережно: надто сильний тиск може призвести до повної демотивації, оскільки учень не вважатиме мету досяжною.
Організовуйте групову роботу
Робота в групах може бути чудовим мотиватором, але важливо переконатися, що динаміка групи забезпечує позитивний досвід для всіх. Слід уважно стежити за груповою роботою. Кожна група має звітувати про свій прогрес через короткі проміжки часу, щоб усі учні відчували себе «пасажирами» і ніхто не «залишився» на пероні. У групах також варто об’єднати в пари тих учнів, які добре ладнають одне з одним.
Заохочуйте до саморефлексії
Самооцінка важлива, оскільки допомагає учням контролювати власне навчання. Слід заохочувати оцінювати власний прогрес — це може бути мотиватором. Ключовий момент: учні повинні мати змогу вирішувати, чого вони хочуть досягти, а учитель — направляти та контролювати їхні досягнення. Самооцінка заохочує до саморефлексії, допомагає розвинути навички мислення вищого порядку.
Показуйте прогрес
Деяким учням складно розпізнати власний прогрес, тому варто чітко показувати його учневі. Самооцінка, про яку йшлося вище, може бути важливим чинником, який поєднується з необхідністю демонструвати прогрес. Структура виконання завдання або навіть контрольний список допоможуть учню усвідомити його прогрес.
Не ставте на учнях «клеймо»
Важливо не виділяти учнів, які відчувають будь-які труднощі в навчанні, навіть у позитивному сенсі. Якщо учневі потрібен додатковий час або спеціальне обладнання — надайте його без жодних коментарів.
Розвивайте відповідальність учнів
Ключем до успішного навчання є автономія учня. Це важливо, оскільки дає учням певний контроль над своїм навчанням. Саме такий контроль виховує відповідальність і дає змогу учням переходити від зовнішньої мотивації до внутрішньої.
Заохочуйте власний вибір учнів
Це частина плану надання учням контролю та незалежності у навчанні. Вибір сам по собі може сприяти розвитку незалежності та відповідальності.
Розвивайте в учнів відповідальність за власне навчання
Це те, до чого ми прагнемо, щоб розвивати ефективне навчання. Важливим моментом є те, що розвиток відповідальності за власне навчання — поступовий процес, і щоб його досягнути, потрібен час. Відповідальність може бути спершу незначною, але зрештою розвиток відповідальності має стати метою всіх навчальних програм.
Зосереджуйтесь як на навчанні, так і на вчителюванні
Вчителі витрачають значну частину часу на планування уроків і правильне складання програми навчання. Проте важливо зберегти баланс того, що відбувається в класі, і запланованого педагогом. Важливо зосередитися і на навчанні учнів, і на вчителюванні, а також врахувати це під час підготовки матеріалів. Не менш важливо допомогти учневі підготувати план виконання завдання, який може відрізнятися від навчальної програми.
Залучайте клас до прийняття рішень
Мотивація учнів значно підвищиться, якщо вони матимуть змогу брати участь у прийнятті рішень. Їм потрібне відчуття «власності» над завданнями та навчальним досвідом. Саме тому корисно максимально залучати їх до ухвалення рішень.
Святкуйте успіх
Учні люблять святкувати успіх і часто створюють власні ритуали та стиль такого святкування. Це розвиває командний дух і посилює групову мотивацію.
Використовуйте позитивні відгуки
Зворотний зв’язок може бути суто інформаційним про результати роботи. Проте вербальний зворотний зв’язок може посилити внутрішню мотивацію, якщо інформація передає оцінку якості роботи.
Заохочуйте самооцінку
Слід якомога більше сприяти розвитку самооцінки, адже вона мінімізує потребу в схваленні вчителя, що є зовнішньою формою винагороди. Важливо перейти до внутрішньої форми винагороди, яка є результатом самооцінки. Самооцінка також вказує на те, що учень взяв на себе певну відповідальність за виконання завдання і зрештою отримає уявлення про процес навчання, до якого він залучений.
Інформація для роздумів, а не рецепти
Коли ми запозичуємо сучасні педагогічні технології на Заході, слід мати на увазі, що вони, потрапляючи в середовище з іншою педагогічною культурою та системою мотивації, реалізуються інакше, ніж в тому освітньому середовищі, звідки вони походять.
Системи мотивацій, які діють на Заході, не завжди можуть бути органічно втілені нашими педагогами. Кожен директор школи в Україні самотужки шукає власний варіант відповіді на запитання: «Як зробити так, щоб вони полюбили море?», як стати майстром надихаючого управління.
Тож поради Гевіна Рейда та інших експертів прошу сприймати як інформацію для роздумів, а не як готові рецепти для української освітньої реальності.