1
Січень 2024року
комплектуємо методичний кабінет
мотивація

Як працювати з обдарованими учнями: семінар

Юлія Іващенко , заступник директора з виховної роботи Ліцею інформаційних технологій № 79 імені Бориса Патона
Головне в статті
  1. Що таке обдарованість
  2. Чи є зв’язок між високою пізнавальною мотивацією та дитячою обдарованістю
  3. Як працювати з обдарованими учнями

У контексті сучасних освітянських завдань все більшої актуальності набуває питання готовності педагога до роботи з обдарованими учнями. Важливо своєчасно помітити обдарованого учня, адекватно його сприймати, не гальмувати зростання його здібностей, надавати йому необхідну психолого-педагогічну підтримку в розвитку та реалізації індивідуального потенціалу. Для того щоб допомогти педагогам успішно впоратися з цими завданнями, організуйте для них семінар.

Обдарованість — поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання; видатних розумових здібностей і креативності

Джозеф Рензуллі

ВСТУП

20 хв

При вході в аудиторію ведучий пропонує кожному учаснику семінару взяти стікер, фломастер, шпильку і зробити собі бейджик. На ньому учасники мають написати не імена, адже добре знають одне одного, а одну рису характеру, якість тощо, яка його характеризує. Учасники прикріплюють бейджики до одягу і займають місця в аудиторії. Стільці розставлені по колу.

Гра-привітання «Побажання по колу»

Ведучий вітається з учасниками семінару й пропонує розпочати зустріч грою. Учасники мають передати по колу іграшку-талісман і привітати колег, розпочавши свої слова фразою: «Я бажаю вам сьогодні...».

Учасники семінару передають іграшку-талісман по колу, вітають одне одного. Гра триває, доки іграшка-талісман побуває в руках всіх учасників.

Ведучий: Сьогодні ми поговоримо про високомотивованих учнів, спробуємо розібратися з поняттям «обдарованість», усвідомити, у чому його сутність. Намагатимемося зрозуміти, на що слід звертати увагу в процесі навчання та супроводу високомотивованих учнів. Пропоную розпочати наш семінар із притчі «Крамниця можливостей».

Запитання для обговорення:

  • Яким чином притча стосується теми семінару?

Учасники семінару висловлюють свої думки, а на завершення  — ведучий узагальнює сказане.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

2 год 20 хв

Вправа «Опис учня»

Ведучий об’єднує учасників семінару у дві команди. Вручає командам конверти з картками для вправи (див. Додаток 1) та аркуші паперу формату А4. Ведучий повідомляє учасникам, що у конверті кожна команда отримала завдання, яке має виконати протягом 10 хв. Відтак команди презентуватимуть результати своєї роботи. Розпочати роботу ведучий пропонує з вибору учасника семінару, який фіксуватиме на аркуші паперу характеристики учня, а також промовця, який презентуватиме результати роботи групи в колі. Також ведучий оголошує, що команди не повинні показувати свої картки із завданнями іншій команді.

Додаток 1

Картки для вправи «Опис учня»


Натисніть на зображення, щоб переглянути та скачати

Виконавши завдання, команди презентують результати роботи.

Після виступів команд ведучий пропонує показати картки із завданнями, що містять зображення учня, якого описувала кожна команда. Виявляється, що команди описували одного й того самого учня.

Запитання для обговорення:

  • Чому описи одного й того самого учня неідентичні?
  • Що вплинуло на це?

Ведучий: Уперше подібний експеримент проводив американський психолог Роберт Ро­зенталь (Robert Rosenthal) зі своїми студентами. Вони теж дійшли до розуміння, що власна думка людини досить умовна, оскільки часто спирається на чужі настанови, суб’єктивно викривлені думки. Інструкція була однакова, але описи учня відрізнялися. Так сталося тому, що перед завданням було дано установку, яка вплинула на думку членів кожної команди. Якщо є установка, ми несвідомо намагаємося її підтвердити. Саме тому ми трактуємо особливості або дії людини на користь заздалегідь отриманої установки. Коли ми формуємо думку про людину, важливо вміти формувати свою незалежну думку, спиратися на об’єктивні факти, попередньо зважити та проаналізувати їх. Зараз пропоную продовжити семінар і попрацювати з деякими установками, розібратися в їхній суті.

Вправа «Руйнівники легенд»

Ведучий об’єднує учасників семінару в чотири команди й роздає кожній команді бланки для вправи (див. Додаток 2). На бланках записано чотири стійкі педагогічні установки. Ведучий пропонує протягом 15 хв обговорити запропоновані фрази в командах, а потім аргументовано підтвердити або спростувати їх. Кожна команда обирає учасника, який фіксуватиме на бланку запропоновані командою аргументи, і промовця, який презентуватиме результати роботи команди в колі.

Додаток 2

Бланк для вправи «Руйнівники легенд»


Натисніть на зображення, щоб переглянути та скачати

Спочатку кожна команда презентує свої аргументи щодо першої фрази, відтак ведучий організує загальне обговорення цієї фрази в колі. Наостанок робить загальний висновок, який підтверджує або спростовує запропоновану установку.

За такою ж схемою команди опрацьовують інші запропоновані установки.

Ведучий: Наразі ми сформували власну думку, спираючись на об’єктивні аргументи щодо чотирьох стереотипів. Проте таких стереотипів більше. І вони часто обмежують педагогів, ускладнюють процес супроводу та виявлення обдарованих учнів. Можливо, вони уповільнюють розвиток і самого педагога.

Мінілекція «Висока мотивація та обдарованість»

Якого учня ми називаємо обдарованим? Як зрозуміти — обдарований учень чи ні? Що таке дитяча обдарованість? Як вона стосується теми цього семінару? Чи є зв’язок між високою пізнавальною мотивацією та дитячою обдарованістю? А якщо є, то як це допоможе нам в роботі? Спробуймо в цьому розібратися.

Висока пізнавальна мотивація — один із компонентів дитячої обдарованості. Ми можемо створювати умови, які сприяють інтересу учня до освітньої галузі або навчального предмета. Що більший його інтерес до навчального предмета, то вищим буде рівень його пізнавальної мотивації, що впливатиме на розвиток у нього дитячої обдарованості. Педагог та його професійний досвід можуть стати основою розвитку дитячої обдарованості. Тому необхідно розуміти, якими внутрішніми ресурсами ми володіємо та як їх використовувати в роботі з учнями. Пропоную виконати вправу «Казковий персонаж» і в процесі самоаналізу оцінити свої можливості та особистісні якості, зрозуміти, яких ресурсів ви потребуєте.

Вправа «Казковий персонаж»

Ведучий роздає учасникам семінару набори, що містять кольоровий пластилін, стеки та дошку для ліплення. Кожен учасник має протягом 20 хв зліпити з пластиліну улюбленого казкового персонажа. Ведучий пропонує спочатку продумати, яким він буде, чим він приваблює учасника семінару, а лише після цього приступати до роботи. Кожен з учасників семінару має продемонструвати в колі свого казкового персонажа, і розгорнуто відповісти на запитання:

  • Хто він і який він?
  • Чим він вам подобається?

Ведучий ставить учасникам семінару запитання за текстом розповіді. Акцентує увагу на найбільш значущих особистісних особливостях, внутрішніх і зовнішніх можливостях, особливостях когнітивного стилю. Він пропонує, щоб кожен учасник семінару подивився на всіх казкових персонажів і подумав, з ким із них хотів би потоваришувати його казковий персонаж та чому.

Ведучий ставить уточнювальні запитання, акцентує увагу на ресурсних і проблемних моментах.

Запитання для обговорення:

  • Чи була для вас цінною ця вправа?
  • Чим саме?

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

20 хв

Ведучий пропонує учасникам семінару сісти кружка. Бере в руки іграшку-талісман, передає її учаснику зліва і просить передати іграшку-талісман по колу. Отримуючи іграшку-талісман, учасник семінару відповідає, що цінного було для нього на семінарі. Гра завершується, коли іграшка-талісман знову опиняється в руках ведучого. Ведучий пібиває підсумки обговорення.

Гра «Долоньки з побажаннями»

Ведучий пропонує учасникам набір паперових долоньок (див. Додаток 3). Кожен має обрати долоньку, яка йому до вподоби. Ведучий оголошує команду «Почали». Кожен учасник передає свою паперову долоньку сусідові праворуч. Відтак кожен учасник на долоньці, яку отримав, пише побажання учаснику семінару. Коли ведучий оголошує команду «Наступний», учасники передають долоньки сусідам праворуч і пишуть на отриманій долоньці своє побажання. Гра закінчується, коли ведучий оголошує команду «Стоп». У кожного учасника в руках опиниться та долонька, яку він обрав на початку вправи, але вже з побажаннями колег.

Додаток 3

Картки для гри «Долоньки з побажаннями»


Натисніть на зображення, щоб переглянути та скачати

Ведучий дякує учасникам за роботу і завершує семінар словами Василя Сухомлинського: «Кожна дитина розумна й талановита по-своєму. Немає жодної дитини нездатної, бездарної. Важливо, щоб цей розум, ця талановитість стали основою успіхів у навчанні, щоб жодна дитина не розвивалася нижче своїх можливостей».