Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами
Є відомий мем, у якому вчитель, аби оцінити можливості учнів, дає їм однакове завдання. Він пропонує вороні, мавпі, пінгвіну, слону, рибці в акваріумі, тюленю й собаці видертися на верхівку дерева. Якщо цю ситуацію перенести на наші шкільні реалії, то вчителі подекуди діють так само. А слід зважати на те, що в дітей різні здібності та можливості, є індивідуальні особливості, інколи — порушення розвитку. Як у такому разі оцінювати їхні навчальні досягнення?
Гасло «Швидше, вище, ліпше», яке було нормою конкурентної боротьби учнів за хороші оцінки ще з десять років тому, відходить у минуле. Натомість приходить розуміння, що не всі можуть бути відмінниками, не всі досягають високого рівня знань. Більше того — певний рівень знань для одного учня може бути низьким, а для другого — високим. Особливо це відчувають учителі, які працюють в інклюзивних класах. Як же оцінювати навчальні досягнення учнів з особливими освітніми потребами?